відбракувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відбракува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відбраку́ймо
2 особа відбраку́й відбраку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відбраку́ю відбраку́ємо, відбраку́єм
2 особа відбраку́єш відбраку́єте
3 особа відбраку́є відбраку́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відбракува́в відбракува́ли
жін.р. відбракува́ла
сер.р. відбракува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відбрако́ваний
Безособова форма
відбрако́вано
Дієприслівник
відбракува́вши