відбраковуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відбрако́вуваний відбрако́вувана відбрако́вуване відбрако́вувані
родовий відбрако́вуваного відбрако́вуваної відбрако́вуваного відбрако́вуваних
давальний відбрако́вуваному відбрако́вуваній відбрако́вуваному відбрако́вуваним
знахідний відбрако́вуваний, відбрако́вуваного відбрако́вувану відбрако́вуване відбрако́вувані, відбрако́вуваних
орудний відбрако́вуваним відбрако́вуваною відбрако́вуваним відбрако́вуваними
місцевий на/у відбрако́вуваному, відбрако́вуванім на/у відбрако́вуваній на/у відбрако́вуваному, відбрако́вуванім на/у відбрако́вуваних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відбрако́вуваний відбрако́вувана відбрако́вуване відбрако́вувані
родовий відбрако́вуваного відбрако́вуваної відбрако́вуваного відбрако́вуваних
давальний відбрако́вуваному відбрако́вуваній відбрако́вуваному відбрако́вуваним
знахідний відбрако́вуваний, відбрако́вуваного відбрако́вувану відбрако́вуване відбрако́вувані, відбрако́вуваних
орудний відбрако́вуваним відбрако́вуваною відбрако́вуваним відбрако́вуваними
місцевий на/у відбрако́вуваному, відбрако́вуванім на/у відбрако́вуваній на/у відбрако́вуваному, відбрако́вуванім на/у відбрако́вуваних