відбракований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відбрако́ваний відбрако́вана відбрако́ване відбрако́вані
родовий відбрако́ваного відбрако́ваної відбрако́ваного відбрако́ваних
давальний відбрако́ваному відбрако́ваній відбрако́ваному відбрако́ваним
знахідний відбрако́ваний відбрако́вану відбрако́ване відбрако́вані
орудний відбрако́ваним відбрако́ваною відбрако́ваним відбрако́ваними
місцевий на/у відбрако́ваному, відбрако́ванім на/у відбрако́ваній на/у відбрако́ваному, відбрако́ванім на/у відбрако́ваних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відбрако́ваний відбрако́вана відбрако́ване відбрако́вані
родовий відбрако́ваного відбрако́ваної відбрако́ваного відбрако́ваних
давальний відбрако́ваному відбрако́ваній відбрако́ваному відбрако́ваним
знахідний відбрако́ваний відбрако́вану відбрако́ване відбрако́вані
орудний відбрако́ваним відбрако́ваною відбрако́ваним відбрако́ваними
місцевий на/у відбрако́ваному, відбрако́ванім на/у відбрако́ваній на/у відбрако́ваному, відбрако́ванім на/у відбрако́ваних