відборонитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відборони́тися, відборони́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відбороні́мося, відбороні́мось, відбороні́мся | |
| 2 особа | відборони́ся, відборони́сь | відбороні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відбороню́ся, відбороню́сь | відборонимо́ся, відборонимо́сь, відборони́мся |
| 2 особа | відборони́шся | відбороните́ся, відбороните́сь |
| 3 особа | відборони́ться | відбороня́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відборони́вся, відборони́всь | відборони́лися, відборони́лись |
| жін.р. | відборони́лася, відборони́лась | |
| сер.р. | відборони́лося, відборони́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відборони́вшись | ||