відбомбити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив відбомби́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відбомбі́мо, відбомбі́м
2 особа відбомби́ відбомбі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відбомблю́ відбомбимо́, відбомби́м
2 особа відбомби́ш відбомбите́
3 особа відбомби́ть відбомбля́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відбомби́в відбомби́ли
жін.р. відбомби́ла
сер.р. відбомби́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відбо́мблений
Безособова форма
відбо́мблено
Дієприслівник
відбомби́вши