відблукатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(відійти від тих, з ким був разом) [діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | відблука́тися, відблука́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відблука́ймося, відблука́ймось | |
| 2 особа | відблука́йся, відблука́йсь | відблука́йтеся, відблука́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відблука́юся, відблука́юсь | відблука́ємося, відблука́ємось, відблука́ємся |
| 2 особа | відблука́єшся | відблука́єтеся, відблука́єтесь |
| 3 особа | відблука́ється | відблука́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відблука́вся, відблука́всь | відблука́лися, відблука́лись |
| жін.р. | відблука́лася, відблука́лась | |
| сер.р. | відблука́лося, відблука́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відблука́вшись | ||