відблищати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відблища́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відблищі́мо, відблищі́м
2 особа відблищи́ відблищі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відблищу́ відблищимо́, відблищи́м
2 особа відблищи́ш відблищите́
3 особа відблищи́ть відблища́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відблища́в відблища́ли
жін.р. відблища́ла
сер.р. відблища́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відблища́вши