відбенкетувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив відбенкетува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відбенкету́ймо
2 особа відбенкету́й відбенкету́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відбенкету́ю відбенкету́ємо, відбенкету́єм
2 особа відбенкету́єш відбенкету́єте
3 особа відбенкету́є відбенкету́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відбенкетува́в відбенкетува́ли
жін.р. відбенкетува́ла
сер.р. відбенкетува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відбенкетува́вши