відбатожений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відбато́жений відбато́жена відбато́жене відбато́жені
родовий відбато́женого відбато́женої відбато́женого відбато́жених
давальний відбато́женому відбато́женій відбато́женому відбато́женим
знахідний відбато́жений, відбато́женого відбато́жену відбато́жене відбато́жені, відбато́жених
орудний відбато́женим відбато́женою відбато́женим відбато́женими
місцевий на/у відбато́женому, відбато́женім на/у відбато́женій на/у відбато́женому, відбато́женім на/у відбато́жених