відбалакуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | відбала́куватися, відбала́куватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відбала́куймося, відбала́куймось | |
| 2 особа | відбала́куйся, відбала́куйсь | відбала́куйтеся, відбала́куйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відбала́куватимуся, відбала́куватимусь | відбала́куватимемося, відбала́куватимемось, відбала́куватимемся |
| 2 особа | відбала́куватимешся | відбала́куватиметеся, відбала́куватиметесь |
| 3 особа | відбала́куватиметься | відбала́куватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відбала́куюся, відбала́куюсь | відбала́куємося, відбала́куємось, відбала́куємся |
| 2 особа | відбала́куєшся | відбала́куєтеся, відбала́куєтесь |
| 3 особа | відбала́кується | відбала́куються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відбала́куючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відбала́кувався, відбала́кувавсь | відбала́кувалися, відбала́кувались |
| жін. р. | відбала́кувалася, відбала́кувалась | |
| сер. р. | відбала́кувалося, відбала́кувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відбала́кувавшись | ||