відбавити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відба́вити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відба́вмо
2 особа відба́в відба́вте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відба́влю відба́вимо, відба́вим
2 особа відба́виш відба́вите
3 особа відба́вить відба́влять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відба́вив відба́вили
жін.р. відба́вила
сер.р. відба́вило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відба́влений
Безособова форма
відба́влено
Дієприслівник
відба́вивши