відатися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(мати з ким-небудь справу) [діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | ві́датися, ві́датись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ві́даймося, ві́даймось | |
| 2 особа | ві́дайся, ві́дайсь | ві́дайтеся, ві́дайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ві́датимуся, ві́датимусь | ві́датимемося, ві́датимемось, ві́датимемся |
| 2 особа | ві́датимешся | ві́датиметеся, ві́датиметесь |
| 3 особа | ві́датиметься | ві́датимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ві́даюся, ві́даюсь | ві́даємося, ві́даємось, ві́даємся |
| 2 особа | ві́даєшся | ві́даєтеся, ві́даєтесь |
| 3 особа | ві́дається | ві́даються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ві́даючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ві́дався, ві́давсь | ві́далися, ві́дались |
| жін. р. | ві́далася, ві́далась | |
| сер. р. | ві́далося, ві́далось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ві́давшись | ||
| Інфінітив | ві́датися, ві́датись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ві́даймося, ві́даймось | |
| 2 особа | ві́дайся, ві́дайсь | ві́дайтеся, ві́дайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ві́датимуся, ві́датимусь | ві́датимемося, ві́датимемось, ві́датимемся |
| 2 особа | ві́датимешся | ві́датиметеся, ві́датиметесь |
| 3 особа | ві́датиметься | ві́датимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ві́даюся, ві́даюсь | ві́даємося, ві́даємось, ві́даємся |
| 2 особа | ві́даєшся | ві́даєтеся, ві́даєтесь |
| 3 особа | ві́дається | ві́даються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ві́даючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ві́дався, ві́давсь | ві́далися, ві́дались |
| жін. р. | ві́далася, ві́далась | |
| сер. р. | ві́далося, ві́далось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ві́давшись | ||