-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ві́дати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ві́даймо
2 особа ві́дай ві́дайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ві́датиму ві́датимемо, ві́датимем
2 особа ві́датимеш ві́датимете
3 особа ві́датиме ві́датимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ві́даю ві́даємо, ві́даєм
2 особа ві́даєш ві́даєте
3 особа ві́дає ві́дають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ві́даючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ві́дав ві́дали
жін. р. ві́дала
сер. р. ві́дало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ві́давши

Словник синонімів

ЗНА́ТИ (мати якісь дані, відомості про кого-, що-небудь), ВІ́ДАТИуроч.Хотів би я знати, про що той струмочок У мріях своїх гомонить між травою? (П. Тичина); [Маруся:] Якби ти відав, що то є кохання (В. Самійленко).
МА́БУ́ТЬвст. сл. (уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні), ЛИБО́НЬ, ПЕ́ВНО[ПЕ́ВНЕ], НАПЕ́ВНО[НАПЕ́ВНЕ], ДОПЕ́ВНЕ, ОЧЕВИ́ДНО, ВИ́ДНО, ВИ́ДКО, ОЧЕВИ́ДЯЧКИрозм.,ОЧЕВИ́ДЬКИрозм., ПРО́БІрозм.,ПАКрозм.,ПА́КИрозм.,ВІ́ДАЙрозм.,АЧЕ́Йрозм.,МА́БУ́ТИзаст.,МА́БІ́ТЬдіал., МАЙдіал.,БЕ́ЗМАЛЬдіал.; НАДІ́СЬ[НАДІ́ЙСЬ]розм. (з відтінком вірогідності); МО́ЖЕ, МОЖЛИ́ВО, МО’діал.,ПРАВДОПОДІ́БНОдіал. (уживається для вираження припущення). Над самою річкою стояло здорове шатро, мабуть, якогось багатого цигана (І. Нечуй-Левицький); Либонь, уже десяте літо, Як людям дав я "Кобзаря" (Т. Шевченко); Ви, певно, гніваєтесь на мене, що так давно вже писали (М. Коцюбинський); - За участь в такій експедиції вас, напевно, чекає нагорода (З. Тулуб); - Зле, пане, робите: у бабів є гроші! Ще, допевне, з тих, що собі наскладали крадьки (Лесь Мартович); Попався під ноги якийсь плай. Був, очевидно, якийсь давній, закинений, бо часто зовсім зникав з-під ніг (Г. Хоткевич); Щось, видно, хороше твердив Шестірний (Панас Мирний); Отямилась [Зінька] тільки на городі в дядька Гордія - видко, впала через тин, як бігла (А. Головко); Розмова Полі почала доходити ще глухіше - очевидячки, жінка перейшла до трюму (Ю. Яновський); І коваль, Зінчин батько, пробі, запишеться (А. Головко); - Бог з тобою!.. Сто вовків!.. Та б село почуло! - Та воно, пак, і не сто, А п’ятдесят було (С. Руданський); Ледве чутно скрипнули двері, - відай, хтось вийшов з хати (І. Франко); Була то ніч, з усіх ночей Найнеспокійніша, ачей (О. Підсуха); Вдарив і грім похоронний... Нічого, мабути ждать: Треба людині сторонній Шану останню віддать (П. Грабовський); Говорив [Іван] тоді за призви, що його, май, в москалі візмуть... (Леся Українка); Сусідки хитали головами над дитиною та пророкували, що, безмаль, з неї нічого не буде (Леся Українка); - Йди сам додому цею стежкою, а я піду іншою, бо вже наші стежки, надісь, розійшлись навіки (І. Нечуй-Левицький); Може, ставши льотчиком відомим, Пронесеш ти славу на крилі, А можливо, будеш агрономом Не в надхмар’ї, просто на землі (П. Дорошко); [Левко:] А чого ж це, молодиця, плачете?Мо’, горе яке, мо’, біда яка настала? (С. Васильченко); Ключ від мого покою забирав з собою, бо, правдоподібно, забавлюсь довше (О. Кобилянська).

Словник фразеологізмів

ві́дом не ві́дати чого. Зовсім нічого не знати про що-небудь; не мати жодних відомостей про щось. Мавра перед начальниками стала одрікатися: відом не відає, де Мусій Завірюха... (К. Гордієнко).

Словник відмінків

Інфінітив ві́дати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ві́даймо
2 особа ві́дай ві́дайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ві́датиму ві́датимемо, ві́датимем
2 особа ві́датимеш ві́датимете
3 особа ві́датиме ві́датимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ві́даю ві́даємо, ві́даєм
2 особа ві́даєш ві́даєте
3 особа ві́дає ві́дають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ві́даючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ві́дав ві́дали
жін. р. ві́дала
сер. р. ві́дало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ві́давши

Словник синонімів

ЗНА́ТИ (мати якісь дані, відомості про кого-, що-небудь), ВІ́ДАТИуроч.Хотів би я знати, про що той струмочок У мріях своїх гомонить між травою? (П. Тичина); [Маруся:] Якби ти відав, що то є кохання (В. Самійленко).
МА́БУ́ТЬвст. сл. (уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні), ЛИБО́НЬ, ПЕ́ВНО[ПЕ́ВНЕ], НАПЕ́ВНО[НАПЕ́ВНЕ], ДОПЕ́ВНЕ, ОЧЕВИ́ДНО, ВИ́ДНО, ВИ́ДКО, ОЧЕВИ́ДЯЧКИрозм.,ОЧЕВИ́ДЬКИрозм., ПРО́БІрозм.,ПАКрозм.,ПА́КИрозм.,ВІ́ДАЙрозм.,АЧЕ́Йрозм.,МА́БУ́ТИзаст.,МА́БІ́ТЬдіал., МАЙдіал.,БЕ́ЗМАЛЬдіал.; НАДІ́СЬ[НАДІ́ЙСЬ]розм. (з відтінком вірогідності); МО́ЖЕ, МОЖЛИ́ВО, МО’діал.,ПРАВДОПОДІ́БНОдіал. (уживається для вираження припущення). Над самою річкою стояло здорове шатро, мабуть, якогось багатого цигана (І. Нечуй-Левицький); Либонь, уже десяте літо, Як людям дав я "Кобзаря" (Т. Шевченко); Ви, певно, гніваєтесь на мене, що так давно вже писали (М. Коцюбинський); - За участь в такій експедиції вас, напевно, чекає нагорода (З. Тулуб); - Зле, пане, робите: у бабів є гроші! Ще, допевне, з тих, що собі наскладали крадьки (Лесь Мартович); Попався під ноги якийсь плай. Був, очевидно, якийсь давній, закинений, бо часто зовсім зникав з-під ніг (Г. Хоткевич); Щось, видно, хороше твердив Шестірний (Панас Мирний); Отямилась [Зінька] тільки на городі в дядька Гордія - видко, впала через тин, як бігла (А. Головко); Розмова Полі почала доходити ще глухіше - очевидячки, жінка перейшла до трюму (Ю. Яновський); І коваль, Зінчин батько, пробі, запишеться (А. Головко); - Бог з тобою!.. Сто вовків!.. Та б село почуло! - Та воно, пак, і не сто, А п’ятдесят було (С. Руданський); Ледве чутно скрипнули двері, - відай, хтось вийшов з хати (І. Франко); Була то ніч, з усіх ночей Найнеспокійніша, ачей (О. Підсуха); Вдарив і грім похоронний... Нічого, мабути ждать: Треба людині сторонній Шану останню віддать (П. Грабовський); Говорив [Іван] тоді за призви, що його, май, в москалі візмуть... (Леся Українка); Сусідки хитали головами над дитиною та пророкували, що, безмаль, з неї нічого не буде (Леся Українка); - Йди сам додому цею стежкою, а я піду іншою, бо вже наші стежки, надісь, розійшлись навіки (І. Нечуй-Левицький); Може, ставши льотчиком відомим, Пронесеш ти славу на крилі, А можливо, будеш агрономом Не в надхмар’ї, просто на землі (П. Дорошко); [Левко:] А чого ж це, молодиця, плачете?Мо’, горе яке, мо’, біда яка настала? (С. Васильченко); Ключ від мого покою забирав з собою, бо, правдоподібно, забавлюсь довше (О. Кобилянська).

Словник фразеологізмів

ві́дом не ві́дати чого. Зовсім нічого не знати про що-небудь; не мати жодних відомостей про щось. Мавра перед начальниками стала одрікатися: відом не відає, де Мусій Завірюха... (К. Гордієнко).