вівчарювання 1 значення
-1-
іменник середнього роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | вівчарюва́ння | |
| родовий | вівчарюва́ння | |
| давальний | вівчарюва́нню | |
| знахідний | вівчарюва́ння | |
| орудний | вівчарюва́нням | |
| місцевий | на/у вівчарюва́нні, вівчарюва́нню | |
| кличний | вівчарюва́ння* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | вівчарюва́ння | |
| родовий | вівчарюва́ння | |
| давальний | вівчарюва́нню | |
| знахідний | вівчарюва́ння | |
| орудний | вівчарюва́нням | |
| місцевий | на/у вівчарюва́нні, вівчарюва́нню | |
| кличний | вівчарюва́ння* |