вівчарити 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | вівча́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вівча́рмо | |
| 2 особа | вівча́р | вівча́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вівча́ритиму | вівча́ритимемо, вівча́ритимем |
| 2 особа | вівча́ритимеш | вівча́ритимете |
| 3 особа | вівча́ритиме | вівча́ритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вівча́рю | вівча́римо, вівча́рим |
| 2 особа | вівча́риш | вівча́рите |
| 3 особа | вівча́рить | вівча́рять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вівча́рячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вівча́рив | вівча́рили |
| жін. р. | вівча́рила | |
| сер. р. | вівча́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вівча́ривши | ||