вівчарик 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(вівчар)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | вівча́рик | вівча́рики |
| родовий | вівча́рика | вівча́риків |
| давальний | вівча́рикові, вівча́рику | вівча́рикам |
| знахідний | вівча́рика | вівча́риків |
| орудний | вівча́риком | вівча́риками |
| місцевий | на/у вівча́рикові, вівча́рику | на/у вівча́риках |
| кличний | вівча́рику | вівча́рики |
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(птах)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | вівча́рик | вівча́рики |
| родовий | вівча́рика | вівча́риків |
| давальний | вівча́рикові, вівча́рику | вівча́рикам |
| знахідний | вівча́рика | вівча́риків |
| орудний | вівча́риком | вівча́риками |
| місцевий | на/у вівча́рикові, вівча́рику | на/у вівча́риках |
| кличний | вівча́рику | вівча́рики |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | вівча́рик | вівча́рики |
| родовий | вівча́рика | вівча́риків |
| давальний | вівча́рикові, вівча́рику | вівча́рикам |
| знахідний | вівча́рика | вівча́рики, вівча́риків |
| орудний | вівча́риком | вівча́риками |
| місцевий | на/у вівча́рикові, вівча́рику | на/у вівча́риках |
| кличний | вівча́рику | вівча́рики |