вщасливлення 1 значення
-1-
іменник середнього роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | вщасли́влення | |
| родовий | вщасли́влення | |
| давальний | вщасли́вленню | |
| знахідний | вщасли́влення | |
| орудний | вщасли́вленням | |
| місцевий | на/у вщасли́вленні, вщасли́вленню | |
| кличний | вщасли́влення* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | вщасли́влення | |
| родовий | вщасли́влення | |
| давальний | вщасли́вленню | |
| знахідний | вщасли́влення | |
| орудний | вщасли́вленням | |
| місцевий | на/у вщасли́вленні, вщасли́вленню | |
| кличний | вщасли́влення* |