БУРХЛИ́ВИЙ (про почуття та їх вираження - який виявляється з великою силою; про вдачу людини - схильний до палкого, схвильованого вияву своїх почуттів), БУРЛИ́ВИЙ, БУ́РНИЙрідше,БУ́ЙНИЙпідсил. розм.,ВУЛКАНІ́ЧНИЙпідсил. рідше.Ще збереглися в ній бурхлива запальність і гостре, безкомпромісне ставлення до людей (О. Гончар); Учитель всією силою юної довіри любить цього то спокійного, то крутого, то бурхливого, мов гірський потік, парубка (М. Стельмах); Його пристрасть, сліпа і бурлива, як ціла його вдача, несподівано й нагло виросла до надзвичайної сили (І. Франко); У поривах юнацтва ми кидаєм Наш милий дім - край тихої журби І з бурним серцем довго так блукаєм (Є. Фомін); Тут, у дворі, й без неї ще ніби дзвенить її сміх, в самому повітрі мовби ще іскряться буйні її веселощі, бурхає вогонь нестримного її темпераменту (О. Гончар); Вулканічні пристрасті. - Пор. 1. нестри́маний, 1. при́страсний, 1. при́страсний.

ВУЛКАНІ́ЧНИЙгеол. (який утворився внаслідок застигання магми, лави), ВУЛКАНОГЕ́ННИЙ, ЕФУЗИ́ВНИЙ, ВИЛИВНИ́Й. Вулканічні породи; Вулканогенні продукти; Коли розплавлена магма досягає поверхні Землі, вона виливається у вигляді лави, утворюючи виливні, або ефузивні, дрібнозернисті темні чи ясні породи (з журналу).