воронець 2 значень

-1-
іменник чоловічого роду, істота
(кінь)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний вороне́ць воронці́
родовий воронця́ воронці́в
давальний воронце́ві, воронцю́ воронця́м
знахідний воронця́ воронці́, воронці́в
орудний воронце́м воронця́ми
місцевий на/у воронце́ві, воронці́, воронцю́ на/у воронця́х
кличний воронцю́ воронці́

Словник синонімів

ВОРОНИ́Й (кінь чорної масті), ВОРОНЕ́ЦЬ, ВОРОНЬКО́. Поскрипує по вибоях карета, Сопе під гору пара вороних (А. Малишко); Воронець влетів у двір, дядько Себастіян скочив на землю (М. Стельмах); А коник он який - воронько гривастий! (І. Цюпа).
-2-
іменник чоловічого роду
(квітка)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний вороне́ць воронці́
родовий воронця́ воронці́в
давальний воронце́ві, воронцю́ воронця́м
знахідний воронця́ воронці́, воронці́в
орудний воронце́м воронця́ми
місцевий на/у воронце́ві, воронці́, воронцю́ на/у воронця́х
кличний воронцю́ воронці́

Словник синонімів

ВОРОНИ́Й (кінь чорної масті), ВОРОНЕ́ЦЬ, ВОРОНЬКО́. Поскрипує по вибоях карета, Сопе під гору пара вороних (А. Малишко); Воронець влетів у двір, дядько Себастіян скочив на землю (М. Стельмах); А коник он який - воронько гривастий! (І. Цюпа).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний вороне́ць воронці́
родовий воронця́ воронці́в
давальний воронцю́, воронце́ві воронця́м
знахідний вороне́ць воронці́
орудний воронце́м воронця́ми
місцевий на/у воронці́, воронцю́ на/у воронця́х
кличний воронцю́* воронці́*

Словник синонімів

ПІВО́НІЯ (напівкущова декоративна рослина та її квітка); ВОРОНЕ́ЦЬ (вузьколиста). За вікном плантація півоній (О. Ющенко); На круглому столику горіли півонії (П. Панч); Весна тут коротка. Відцвів воронець, облетіли на вітрах маки (О. Гончар).