воробець 1 значень
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(горобець) [діал.]
- Словник відмінків
- Словник синонімів
- Словник відмінків
- Словник синонімів
- Словник відмінків
- Словник синонімів
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | воробе́ць | воробці́ |
| родовий | воробця́ | воробці́в |
| давальний | воробце́ві, воробцю́ | воробця́м |
| знахідний | воробця́ | воробці́, воробці́в |
| орудний | воробце́м | воробця́ми |
| місцевий | на/у воробце́ві, воробцю́, воробці́ | на/у воробця́х |
| кличний | воро́бче | воробці́ |
Словник синонімів
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | воробе́ць | воробці́ |
| родовий | воробця́ | воробці́в |
| давальний | воробце́ві, воробцю́ | воробця́м |
| знахідний | воробця́ | воробці́, воробці́в |
| орудний | воробце́м | воробця́ми |
| місцевий | на/у воробце́ві, воробцю́, воробці́ | на/у воробця́х |
| кличний | воро́бче | воробці́ |
Словник синонімів
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | воробе́ць | воробці́ |
| родовий | воробця́ | воробці́в |
| давальний | воробце́ві, воробцю́ | воробця́м |
| знахідний | воробця́ | воробці́, воробці́в |
| орудний | воробце́м | воробця́ми |
| місцевий | на/у воробце́ві, воробцю́, воробці́ | на/у воробця́х |
| кличний | воро́бче | воробці́ |