-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | волі́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | волі́ймо |
| 2 особа | волі́й | волі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | волі́тиму | волі́тимемо, волі́тимем |
| 2 особа | волі́тимеш | волі́тимете |
| 3 особа | волі́тиме | волі́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | волі́ю | волі́ємо, волі́єм |
| 2 особа | волі́єш | волі́єте |
| 3 особа | волі́є | волі́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| волі́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | волі́в | волі́ли |
| жін. р. | волі́ла |
| сер. р. | волі́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| волі́вши |
Словник синонімів
ХОТІ́ТИ чого, з інфін., із спол. щоб і без додатка (мати бажання, охоту до чогось, відчувати потребу в чомусь), БАЖА́ТИ, ВОЛІ́ТИ, ТЯГТИ́СЯ до чого, ТЯГНУ́ТИСЯ до чого, ХТІ́ТИ розм., ОХО́ТИТИСЯ до чого і з інфін., розм., ВО́ЛИТИ заст., уроч., РА́ЧИТИ заст., БА́ГНУТИ діал.; ЖАДА́ТИ чого, підсил., ПРА́ГНУТИ з інфін., до чого і чого, підсил., ПОРИВА́ТИСЯ з інфін., до чого, підсил., ГНА́ТИСЯ за чим, розм. підсил., ГОНИ́ТИСЯ за чим, розм. підсил., ГАНЯ́ТИСЯ за чим, розм. підсил., СТРИМІ́ТИ до чого, розм. підсил., РЕ́ГНУТИ з інфін., діал. підсил., ЗМАГА́ТИ до чого, діал. підсил. (мати нестримне бажання до чогось, рішучість до дій). - Коли слабкіший спілкується з сильним, то він теж хоче бути сильним, прагне бути схожим на свого товариша (Є. Гуцало); Вчитися! О, цього бажала вся душа його, до цього поривалася вся істота його! (Б. Грінченко); Юрко вже волів не снідати, лиш аби до хати не йти (Лесь Мартович); Уже пекучий день настав.. Робилось душно, - я жадав, Щоб де під деревом спочити (Я. Щоголів); - Я пригадую, як ми, селянські хлопці й дівчата, тяглися до освіти (І. Цюпа); О, хтів би я всі мови знать, Усі країни облітать (М. Рильський); Та [дівчина] не плила б такою павою: не охотилась іти за Василя (Ганна Барвінок); Діти, про вас перед смертю своєю Думав отець ваш і волив тоді Порівну вас наділити землею (Д. Павличко); Аж регне заміж, та ніхто не свата (прислів’я). - Пор. 1. захоті́ти.