вмундировуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний вмундиро́вуваний вмундиро́вувана вмундиро́вуване вмундиро́вувані
родовий вмундиро́вуваного вмундиро́вуваної вмундиро́вуваного вмундиро́вуваних
давальний вмундиро́вуваному вмундиро́вуваній вмундиро́вуваному вмундиро́вуваним
знахідний вмундиро́вуваний, вмундиро́вуваного вмундиро́вувану вмундиро́вуване вмундиро́вувані, вмундиро́вуваних
орудний вмундиро́вуваним вмундиро́вуваною вмундиро́вуваним вмундиро́вуваними
місцевий на/у вмундиро́вуваному, вмундиро́вуванім на/у вмундиро́вуваній на/у вмундиро́вуваному, вмундиро́вуванім на/у вмундиро́вуваних