влюблятися 1 значень

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив влюбля́тися, влюбля́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   влюбля́ймося, влюбля́ймось
2 особа влюбля́йся, влюбля́йсь влюбля́йтеся, влюбля́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа влюбля́тимуся, влюбля́тимусь влюбля́тимемося, влюбля́тимемось, влюбля́тимемся
2 особа влюбля́тимешся влюбля́тиметеся, влюбля́тиметесь
3 особа влюбля́тиметься влюбля́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа влюбля́юся, влюбля́юсь влюбля́ємося, влюбля́ємось, влюбля́ємся
2 особа влюбля́єшся влюбля́єтеся, влюбля́єтесь
3 особа влюбля́ється влюбля́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
влюбля́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. влюбля́вся, влюбля́всь влюбля́лися, влюбля́лись
жін. р. влюбля́лася, влюбля́лась
сер. р. влюбля́лося, влюбля́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
влюбля́вшись

Словник синонімів

ЗАКОХА́ТИСЯв кого і без додатка (пройнятися почуттям кохання, пристрастю до кого-небудь), УЛЮБИ́ТИСЯ[ВЛЮБИ́ТИСЯ]розм.,ЗАЛЮБИ́ТИСЯрозм.,ВКЛЕПА́ТИСЯ[УКЛЕПА́ТИСЯ]фам.,РОЗКОХА́ТИСЯ заст.,ПРИЛЮБИ́ТИСЯдіал.;ЗАХОПИ́ТИСЯким (звичайно про сильне, але нетривале почуття). - Недок.: зако́хуватися, улюбля́тися[влюбля́тися], залю́блюватися, залюбля́тися, розко́хуватися, прилюбля́тися, захо́плюватися. Закохався я в вас до нестями.. (П. Грабовський); - Я пам’ятаю, як у свою кріпачку.. так улюбився, що задумував женитись (Панас Мирний); Тікай, Грицю, Марусеньки, Бо в тебе влюбилась (Л. Боровиковський); Вона мала багато поклонників, але сама не залюблювалася ніколи (О. Кобилянська); - А правда, Христина Гордієнчишина таки славна?.. - Та вклепатися можна, - недбало додав Григорій (М. Стельмах); Бідолахи [паничі] розкохались, аж зовсім подуріли, з лиця спали.. Так вона [панночка] всім до душі прийшла (Марко Вовчок); Ольга не на жарт захопилась Іваном (П. Колесник). - Пор. 1. полюби́ти.

Словник відмінків

Інфінітив влюбля́тися, влюбля́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   влюбля́ймося, влюбля́ймось
2 особа влюбля́йся, влюбля́йсь влюбля́йтеся, влюбля́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа влюбля́тимуся, влюбля́тимусь влюбля́тимемося, влюбля́тимемось, влюбля́тимемся
2 особа влюбля́тимешся влюбля́тиметеся, влюбля́тиметесь
3 особа влюбля́тиметься влюбля́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа влюбля́юся, влюбля́юсь влюбля́ємося, влюбля́ємось, влюбля́ємся
2 особа влюбля́єшся влюбля́єтеся, влюбля́єтесь
3 особа влюбля́ється влюбля́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
влюбля́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. влюбля́вся, влюбля́всь влюбля́лися, влюбля́лись
жін. р. влюбля́лася, влюбля́лась
сер. р. влюбля́лося, влюбля́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
влюбля́вшись

Словник синонімів

ЗАКОХА́ТИСЯв кого і без додатка (пройнятися почуттям кохання, пристрастю до кого-небудь), УЛЮБИ́ТИСЯ[ВЛЮБИ́ТИСЯ]розм.,ЗАЛЮБИ́ТИСЯрозм.,ВКЛЕПА́ТИСЯ[УКЛЕПА́ТИСЯ]фам.,РОЗКОХА́ТИСЯ заст.,ПРИЛЮБИ́ТИСЯдіал.;ЗАХОПИ́ТИСЯким (звичайно про сильне, але нетривале почуття). - Недок.: зако́хуватися, улюбля́тися[влюбля́тися], залю́блюватися, залюбля́тися, розко́хуватися, прилюбля́тися, захо́плюватися. Закохався я в вас до нестями.. (П. Грабовський); - Я пам’ятаю, як у свою кріпачку.. так улюбився, що задумував женитись (Панас Мирний); Тікай, Грицю, Марусеньки, Бо в тебе влюбилась (Л. Боровиковський); Вона мала багато поклонників, але сама не залюблювалася ніколи (О. Кобилянська); - А правда, Христина Гордієнчишина таки славна?.. - Та вклепатися можна, - недбало додав Григорій (М. Стельмах); Бідолахи [паничі] розкохались, аж зовсім подуріли, з лиця спали.. Так вона [панночка] всім до душі прийшла (Марко Вовчок); Ольга не на жарт захопилась Іваном (П. Колесник). - Пор. 1. полюби́ти.