витрубити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | ви́трубити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́трубімо, ви́трубім | |
| 2 особа | ви́труби | ви́трубіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́трублю | ви́трубимо, ви́трубим |
| 2 особа | ви́трубиш | ви́трубите |
| 3 особа | ви́трубить | ви́трублять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́трубив | ви́трубили |
| жін.р. | ви́трубила | |
| сер.р. | ви́трубило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́трубивши | ||