ВИСНА́ЖУВАТИСЯ (зовсім утрачати сили, ставати безсилим, змарнілим від утоми, голоду, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИСЯ, ЗНЕМАГА́ТИ, ЗНЕМАГА́ТИСЯ, ЗАМУ́ЧУВАТИСЯ, ЗМУ́ЧУВАТИСЯ, ВИСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВИМО́ТУВАТИСЯ, ХЛЯ́НУТИ, ХЛЯ́ТИ, ВИСИ́ЛЮВАТИСЯрідше,ВИСИЛЯ́ТИСЯрідко,ПЕРЕПАДА́ТИСЯрідко,ЗНО́ШУВАТИСЯрідше, СПА́ЛЮВАТИСЯрозм.,РОЗША́РПУВАТИСЯрозм. рідко. - Док.: ви́снажитися, знеси́литися, знеси́літи, знемогти́, знемогти́ся, заму́читися, зму́читися, ви́мучитися, ви́сохти, ви́сохнути, ізсо́хнути, ви́мотатися, охля́нути, охля́ти, захля́нути, захля́ти, ви́робитися, ви́силитися, перепа́стися, зноси́тися, спали́тися, розша́рпатися, знебу́тисядіал.Маруся виснажилась, висохла, як скіпка, одначе була проворна (І. Нечуй-Левицький); Він ішов напружено, без спочинку, часом навіть.. знесилюючись (Ю. Мушкетик); Тепер баба поблідла, як крейда, й одразу знесиліла, тільки й могла ледве чутко промовляти: - Ой лишечко! рятуйте!.. (Грицько Григоренко); Ламались, мінялись лінії фронту, знемагали в битвах бійці (Я. Баш); Так виморились [хлопці], так знемоглись, що не здужають і поворухнутись (Г. Квітка-Основ’яненко); - Треба людей підіймати. Бачиш, зовсім замучились, гаснуть (О. Гончар); [Ніна:] Ти змучилась, мамо. Іди, іди, відпочинь (Л. Дмитерко); Юнак сказав королівні: - Бачу, що ізсохну я од твоїх очей (С. Васильченко); За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Я. Баш); - Ми вже так вихарчувались, що їмо самий хліб та цибулю, та й хліба до нового не стане.. Треба хлять, хоч і не хочеш (І. Нечуй-Левицький); Кілька вже день харчувались старі вареною та печеною картоплею, аж охляли без хліба (М. Коцюбинський); Як день там один на самому хлібі побуде [Давид], не захляне (А. Головко); Як, бувало, не виробиться чоловік, як не намучиться,.. а прийде в цей закуток,.. і на душу проллються тиха задума і спокій (М. Стельмах); Я подивився на його виснажене обличчя, сухі руки й запалі сухотні груди - і мені стало шкода, що він так висилюється (О. Досвітній); Ото перепалося сердешне дівча на тій роботі!.. (Олена Пчілка); Тільки Дарка одна в цьому завороженому світикові спалюється від таємного очікування (Ірина Вільде); Я з ним не нажилась, а тіки [тільки] знебулась (Словник Б. Грінченка). - Пор. 1. сла́бнути, стоми́тися.

ВИСНА́ЖУВАТИСЯ (зовсім утрачати сили, ставати безсилим, змарнілим від утоми, голоду, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИСЯ, ЗНЕМАГА́ТИ, ЗНЕМАГА́ТИСЯ, ЗАМУ́ЧУВАТИСЯ, ЗМУ́ЧУВАТИСЯ, ВИСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВИМО́ТУВАТИСЯ, ХЛЯ́НУТИ, ХЛЯ́ТИ, ВИСИ́ЛЮВАТИСЯрідше,ВИСИЛЯ́ТИСЯрідко,ПЕРЕПАДА́ТИСЯрідко,ЗНО́ШУВАТИСЯрідше, СПА́ЛЮВАТИСЯрозм.,РОЗША́РПУВАТИСЯрозм. рідко. - Док.: ви́снажитися, знеси́литися, знеси́літи, знемогти́, знемогти́ся, заму́читися, зму́читися, ви́мучитися, ви́сохти, ви́сохнути, ізсо́хнути, ви́мотатися, охля́нути, охля́ти, захля́нути, захля́ти, ви́робитися, ви́силитися, перепа́стися, зноси́тися, спали́тися, розша́рпатися, знебу́тисядіал.Маруся виснажилась, висохла, як скіпка, одначе була проворна (І. Нечуй-Левицький); Він ішов напружено, без спочинку, часом навіть.. знесилюючись (Ю. Мушкетик); Тепер баба поблідла, як крейда, й одразу знесиліла, тільки й могла ледве чутко промовляти: - Ой лишечко! рятуйте!.. (Грицько Григоренко); Ламались, мінялись лінії фронту, знемагали в битвах бійці (Я. Баш); Так виморились [хлопці], так знемоглись, що не здужають і поворухнутись (Г. Квітка-Основ’яненко); - Треба людей підіймати. Бачиш, зовсім замучились, гаснуть (О. Гончар); [Ніна:] Ти змучилась, мамо. Іди, іди, відпочинь (Л. Дмитерко); Юнак сказав королівні: - Бачу, що ізсохну я од твоїх очей (С. Васильченко); За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Я. Баш); - Ми вже так вихарчувались, що їмо самий хліб та цибулю, та й хліба до нового не стане.. Треба хлять, хоч і не хочеш (І. Нечуй-Левицький); Кілька вже день харчувались старі вареною та печеною картоплею, аж охляли без хліба (М. Коцюбинський); Як день там один на самому хлібі побуде [Давид], не захляне (А. Головко); Як, бувало, не виробиться чоловік, як не намучиться,.. а прийде в цей закуток,.. і на душу проллються тиха задума і спокій (М. Стельмах); Я подивився на його виснажене обличчя, сухі руки й запалі сухотні груди - і мені стало шкода, що він так висилюється (О. Досвітній); Ото перепалося сердешне дівча на тій роботі!.. (Олена Пчілка); Тільки Дарка одна в цьому завороженому світикові спалюється від таємного очікування (Ірина Вільде); Я з ним не нажилась, а тіки [тільки] знебулась (Словник Б. Грінченка). - Пор. 1. сла́бнути, стоми́тися.