-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив вибира́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   вибира́ймо
2 особа вибира́й вибира́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа вибира́тиму вибира́тимемо, вибира́тимем
2 особа вибира́тимеш вибира́тимете
3 особа вибира́тиме вибира́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа вибира́ю вибира́ємо, вибира́єм
2 особа вибира́єш вибира́єте
3 особа вибира́є вибира́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
вибира́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. вибира́в вибира́ли
жін. р. вибира́ла
сер. р. вибира́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
виби́раний
Безособова форма
виби́рано
Дієприслівник
вибира́вши

Словник синонімів

БРА́ТИ (рвати, виривати - льон, коноплі і т. ін.); ВИБИРА́ТИ (вибірково, в міру дозрівання). - Док.: ви́брати. Поза лісом зелененьким Брала вдова льон дрібненький (пісня); А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала (Т. Шевченко).
ВИБИРА́ТИ (виділяти за якими-небудь ознаками, відокремлювати від інших істот, предметів), ВІДБИРА́ТИ, ОБИРА́ТИ. - Док.: ви́брати, відібра́ти, обра́ти. Механічно Марта присувала до чоловіка печеню і вибирала кращий шматок (М. Коцюбинський); Довелося відбирати найдужчих, найвитриваліших, тільки таких, що не мали поранень (В. Кучер); Чому саме цей, зручний для оглядин, столик він обрав для себе? (І. Ле). - Пор. 1. добира́ти.
ВИБИРА́ТИ (про місце - знаходити, звільняти для певної мети як зручне, придатне), ОБИРА́ТИ, ПРОБИРА́ТИрозм. - Док.: ви́брати, обра́ти, пробра́ти. Настав час вибирати місце під літній табір (О. Гончар); Танки обрали для свого нищівного удару саме позиції лейтенанта Широніна (І. Ле); Чоловіки пробирали собі місце, щоб сісти ближче до сусіда або свата (Л. Яновська).
ВИБИРА́ТИкого ким, на (в, за) кого, до чого, в що, з інфін. і без додатка (призначати, виділяти голосуванням для виконання певних обов’язків), ОБИРА́ТИ, ОББИРА́ТИзаст. - Док.: ви́брати, обра́ти, обібра́ти. Одностайне Громада вибрала гетьмана - Преславного Лободу Івана (Т. Шевченко); Степан був активістом, його якось навіть обрали до місцевкому профспілки (В. Кучер); Клима обібрали в волості за голову (І. Нечуй-Левицький).
ВИБИРА́ТИ (надавати перевагу кому-, чому-небудь, вважаючи кращим), ОБИРА́ТИ, ОБЛЮБО́ВУВАТИ. - Док.: ви́брати, обра́ти, облюбува́ти. В тебе сьогодні сватання, от ми й вирішили проситися в свати. Будемо разом жениха вибирати (М. Ю. Тарновський); - Оберу собі таку [жінку], що і добра, і тиха, а до того гарна, як ясочка... (Марко Вовчок); Кожен з бояр облюбував собі дружку (Ф. Бурлака).
ВИЛИВА́ТИ (видаляти рідину з посуду, заглибини, приміщення тощо), ВІДЛИВА́ТИ, ВИХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); ВИБО́ВТУВАТИ (бовтаючи); ВИПЛІ́СКУВАТИ (різкими рухами); ВИЧЕ́РПУВАТИ (черпаючи чим-небудь); ВИБИРА́ТИ (за кілька або багато прийомів); ВИСИПА́ТИ (про страву - з однієї посудини в іншу). - Док.: ви́лити, ви́лляти, відли́ти, ви́хлюпати, ви́бовтати, ви́плеснути, ви́плескати, ви́черпати, ви́брати, ви́сипати. Маруся вхопила Соломіїне відро і вилила воду в криницю (І. Нечуй-Левицький); В мокрому трюмі конопатять, відливають воду (О. Довженко); Вони вихлюпували коряками воду з човнів (С. Добровольський); Франчуків підносить чарку до уст, половину випиває, а половину випліскує Василеві на кожух (Г. Хоткевич); Вичерпують касками воду [з окопів] солдати (І. Нехода); Вибрав [Федя] бляшанкою воду [з човна] (М. Трублаїні); Висипати з тарілки борщ.
ДОБИРА́ТИ (вибираючи, знаходити найвідповідніше для чогось), ПІДБИРА́ТИ, ВИШУ́КУВАТИ, ПІДШУ́КУВАТИ, ПРИБИРА́ТИрозм., ДОШУ́КУВАТИдіал.;ПІДСТАВЛЯ́ТИ (за певним зразком); ПРИДУ́МУВАТИ (перев. слово, фразу тощо). - Док.: добра́ти[дібра́ти], підібра́ти[підобра́тирідко], ви́шукати, підшука́ти, прибра́ти, дошука́ти, підста́вити, приду́мати. - Ось тобі клубки вовняних ниток усякого кольору. Добирай, як знаєш (І. Нечуй-Левицький); Чагар не міг підібрати слова й змовк (М. Хвильовий); По одній квіточці зривала вона ці синенькі волошки, вишукуючи найкращі, найповніші з них (С. Васильченко); Мотоциклісти-квартир’єри гасали вулицями, підшукуючи затишні хати для офіцерів (Григорій Тютюнник); Поганий з тебе стиліст, діду; не вмієш прибирати порівнянь (Г. Хоткевич); Вона.. почала між звуками щось перебирати. Вона дошукувала акорди акомпанементу якоїсь пісні (О. Кобилянська); Треба тільки лібретто виконати, а голоси до нього підставити з тих самих пісень, що народ співає ... (Панас Мирний); Знаходить [піп] у них [доносах] повторення виразів і, дбаючи про стиль, починає придумувати інші фрази (М. Стельмах). - Пор. 1. вибира́ти.
КОПА́ТИ (лопатою, заступом тощо робити заглиблення в землі, снігу і т. ін.; видобувати щось із землі, снігу тощо), РИ́ТИ, ВИКО́ПУВАТИ, ВИРИВА́ТИ, ВИБИРА́ТИ (видобувати із землі вирощену картоплю); КОПА́ТИСЯ (робити заглиблення в землі); ШТИКУВА́ТИспец. (розпушуючи й перекидаючи шари землі). - Док.: ви́копати, ви́рити, ви́брати. Мовчки все глибше й глибше вони копали перед собою землю, і всі тупо дивилися на спід виритих ямок (П. Панч); Чума з лопатою ходила, Та гробовища рила, рила, Та трупом, трупом начиняла (Т. Шевченко); Кропиву ми викопували з корінням і складали на купу (О. Донченко); Умираючи, казав у пущі вирити під дубом два скарбці з грошима (Марко Вовчок); Сьогодні вони вибирають картоплю (А. Шиян); Щоб досягти до його [вугілля], копають глибокі колодязі [шахти] та й копаються на всі боки попідземлею (Б. Грінченко).

Словник фразеологізмів

ду́шу вибира́ти / ви́брати. Глибоко зворушувати, хвилювати. А дівки — розливом розливаються, всю землю цвітами жури устилають, душу вибирають (Г. Хоткевич); Як же не любити було ту мережу [“Дніпроенерго”]? Всю душу вона вибрала... (О. Гончар).

хоч го́лки́ збира́й, зі сл. ви́дно, я́сно. Дуже, надзвичайно. Ніч яка, Господи! місячна, зоряна: Ясно, хоч голки збирай (М. Старицький); Вони сіли вечеряти на призьбі. Місяць уже високо підбився вгору, і було ясно, хоч голки збирай (Б. Грінченко); // Ясний, світлий. Ніч місячна, хоч голки збирай (Нар. опов.). хоч голки́ вибира́й. А ніч, як день, хоч голки вибирай, ані шелесне ніщо, собаки й ті замовкли, поснули (Дніпрова Чайка).

Словник відмінків

Інфінітив вибира́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   вибира́ймо
2 особа вибира́й вибира́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа вибира́тиму вибира́тимемо, вибира́тимем
2 особа вибира́тимеш вибира́тимете
3 особа вибира́тиме вибира́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа вибира́ю вибира́ємо, вибира́єм
2 особа вибира́єш вибира́єте
3 особа вибира́є вибира́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
вибира́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. вибира́в вибира́ли
жін. р. вибира́ла
сер. р. вибира́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
виби́раний
Безособова форма
виби́рано
Дієприслівник
вибира́вши

Словник синонімів

БРА́ТИ (рвати, виривати - льон, коноплі і т. ін.); ВИБИРА́ТИ (вибірково, в міру дозрівання). - Док.: ви́брати. Поза лісом зелененьким Брала вдова льон дрібненький (пісня); А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала (Т. Шевченко).
ВИБИРА́ТИ (виділяти за якими-небудь ознаками, відокремлювати від інших істот, предметів), ВІДБИРА́ТИ, ОБИРА́ТИ. - Док.: ви́брати, відібра́ти, обра́ти. Механічно Марта присувала до чоловіка печеню і вибирала кращий шматок (М. Коцюбинський); Довелося відбирати найдужчих, найвитриваліших, тільки таких, що не мали поранень (В. Кучер); Чому саме цей, зручний для оглядин, столик він обрав для себе? (І. Ле). - Пор. 1. добира́ти.
ВИБИРА́ТИ (про місце - знаходити, звільняти для певної мети як зручне, придатне), ОБИРА́ТИ, ПРОБИРА́ТИрозм. - Док.: ви́брати, обра́ти, пробра́ти. Настав час вибирати місце під літній табір (О. Гончар); Танки обрали для свого нищівного удару саме позиції лейтенанта Широніна (І. Ле); Чоловіки пробирали собі місце, щоб сісти ближче до сусіда або свата (Л. Яновська).
ВИБИРА́ТИкого ким, на (в, за) кого, до чого, в що, з інфін. і без додатка (призначати, виділяти голосуванням для виконання певних обов’язків), ОБИРА́ТИ, ОББИРА́ТИзаст. - Док.: ви́брати, обра́ти, обібра́ти. Одностайне Громада вибрала гетьмана - Преславного Лободу Івана (Т. Шевченко); Степан був активістом, його якось навіть обрали до місцевкому профспілки (В. Кучер); Клима обібрали в волості за голову (І. Нечуй-Левицький).
ВИБИРА́ТИ (надавати перевагу кому-, чому-небудь, вважаючи кращим), ОБИРА́ТИ, ОБЛЮБО́ВУВАТИ. - Док.: ви́брати, обра́ти, облюбува́ти. В тебе сьогодні сватання, от ми й вирішили проситися в свати. Будемо разом жениха вибирати (М. Ю. Тарновський); - Оберу собі таку [жінку], що і добра, і тиха, а до того гарна, як ясочка... (Марко Вовчок); Кожен з бояр облюбував собі дружку (Ф. Бурлака).
ВИЛИВА́ТИ (видаляти рідину з посуду, заглибини, приміщення тощо), ВІДЛИВА́ТИ, ВИХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); ВИБО́ВТУВАТИ (бовтаючи); ВИПЛІ́СКУВАТИ (різкими рухами); ВИЧЕ́РПУВАТИ (черпаючи чим-небудь); ВИБИРА́ТИ (за кілька або багато прийомів); ВИСИПА́ТИ (про страву - з однієї посудини в іншу). - Док.: ви́лити, ви́лляти, відли́ти, ви́хлюпати, ви́бовтати, ви́плеснути, ви́плескати, ви́черпати, ви́брати, ви́сипати. Маруся вхопила Соломіїне відро і вилила воду в криницю (І. Нечуй-Левицький); В мокрому трюмі конопатять, відливають воду (О. Довженко); Вони вихлюпували коряками воду з човнів (С. Добровольський); Франчуків підносить чарку до уст, половину випиває, а половину випліскує Василеві на кожух (Г. Хоткевич); Вичерпують касками воду [з окопів] солдати (І. Нехода); Вибрав [Федя] бляшанкою воду [з човна] (М. Трублаїні); Висипати з тарілки борщ.
ДОБИРА́ТИ (вибираючи, знаходити найвідповідніше для чогось), ПІДБИРА́ТИ, ВИШУ́КУВАТИ, ПІДШУ́КУВАТИ, ПРИБИРА́ТИрозм., ДОШУ́КУВАТИдіал.;ПІДСТАВЛЯ́ТИ (за певним зразком); ПРИДУ́МУВАТИ (перев. слово, фразу тощо). - Док.: добра́ти[дібра́ти], підібра́ти[підобра́тирідко], ви́шукати, підшука́ти, прибра́ти, дошука́ти, підста́вити, приду́мати. - Ось тобі клубки вовняних ниток усякого кольору. Добирай, як знаєш (І. Нечуй-Левицький); Чагар не міг підібрати слова й змовк (М. Хвильовий); По одній квіточці зривала вона ці синенькі волошки, вишукуючи найкращі, найповніші з них (С. Васильченко); Мотоциклісти-квартир’єри гасали вулицями, підшукуючи затишні хати для офіцерів (Григорій Тютюнник); Поганий з тебе стиліст, діду; не вмієш прибирати порівнянь (Г. Хоткевич); Вона.. почала між звуками щось перебирати. Вона дошукувала акорди акомпанементу якоїсь пісні (О. Кобилянська); Треба тільки лібретто виконати, а голоси до нього підставити з тих самих пісень, що народ співає ... (Панас Мирний); Знаходить [піп] у них [доносах] повторення виразів і, дбаючи про стиль, починає придумувати інші фрази (М. Стельмах). - Пор. 1. вибира́ти.
КОПА́ТИ (лопатою, заступом тощо робити заглиблення в землі, снігу і т. ін.; видобувати щось із землі, снігу тощо), РИ́ТИ, ВИКО́ПУВАТИ, ВИРИВА́ТИ, ВИБИРА́ТИ (видобувати із землі вирощену картоплю); КОПА́ТИСЯ (робити заглиблення в землі); ШТИКУВА́ТИспец. (розпушуючи й перекидаючи шари землі). - Док.: ви́копати, ви́рити, ви́брати. Мовчки все глибше й глибше вони копали перед собою землю, і всі тупо дивилися на спід виритих ямок (П. Панч); Чума з лопатою ходила, Та гробовища рила, рила, Та трупом, трупом начиняла (Т. Шевченко); Кропиву ми викопували з корінням і складали на купу (О. Донченко); Умираючи, казав у пущі вирити під дубом два скарбці з грошима (Марко Вовчок); Сьогодні вони вибирають картоплю (А. Шиян); Щоб досягти до його [вугілля], копають глибокі колодязі [шахти] та й копаються на всі боки попідземлею (Б. Грінченко).

Словник фразеологізмів

ду́шу вибира́ти / ви́брати. Глибоко зворушувати, хвилювати. А дівки — розливом розливаються, всю землю цвітами жури устилають, душу вибирають (Г. Хоткевич); Як же не любити було ту мережу [“Дніпроенерго”]? Всю душу вона вибрала... (О. Гончар).

хоч го́лки́ збира́й, зі сл. ви́дно, я́сно. Дуже, надзвичайно. Ніч яка, Господи! місячна, зоряна: Ясно, хоч голки збирай (М. Старицький); Вони сіли вечеряти на призьбі. Місяць уже високо підбився вгору, і було ясно, хоч голки збирай (Б. Грінченко); // Ясний, світлий. Ніч місячна, хоч голки збирай (Нар. опов.). хоч голки́ вибира́й. А ніч, як день, хоч голки вибирай, ані шелесне ніщо, собаки й ті замовкли, поснули (Дніпрова Чайка).