-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | вдо́брювати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вдо́брюймо |
| 2 особа | вдо́брюй | вдо́брюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вдо́брюватиму | вдо́брюватимемо, вдо́брюватимем |
| 2 особа | вдо́брюватимеш | вдо́брюватимете |
| 3 особа | вдо́брюватиме | вдо́брюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вдо́брюю | вдо́брюємо, вдо́брюєм |
| 2 особа | вдо́брюєш | вдо́брюєте |
| 3 особа | вдо́брює | вдо́брюють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| вдо́брюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вдо́брював | вдо́брювали |
| жін. р. | вдо́брювала |
| сер. р. | вдо́брювало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| вдо́брювавши |
Словник синонімів
УДО́БРЮВАТИ [ВДО́БРЮВАТИ] (вносити добрива в ґрунт), ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, ПІДЖИВЛЯ́ТИ, ЗДО́БРЮВАТИ розм., ПІДГОДО́ВУВАТИ розм., ПІДКО́РМЛЮВАТИ розм., ДОБРИ́ТИ діал.; УГНО́ЮВАТИ [ВГНО́ЮВАТИ] (вносити в ґрунт гній). - Док.: удо́брити [вдо́брити], підживи́ти, здобри́ти, підгодува́ти, підкорми́ти, угноїти [вгно́їти]. Удобриш землю масно, вродить вона рясно (прислів’я); Він нам розповів, як треба доглядати молодий сад, як вдобрювати землю (О. Донченко); Обрізали [студенти] їх, лишаючи тільки основні відгалуження, добре підживлювали землю, і дерева оживали (Д. Ткач); А вже як здобрить землю розчином - цим уже Мусій Завірюха відає, повчає дочку, як підживляти корінь, щоб буряків не попалить (К. Гордієнко); - Для кого оці кучугури розрівнюю, виногради закладаю, підкормлюю, сто разів поливаю (О. Гончар); - А сіяв чим? - Сіялкою! - А вгноював? - Угноював! (Остап Вишня).
Словник відмінків
| Інфінітив | вдо́брювати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вдо́брюймо |
| 2 особа | вдо́брюй | вдо́брюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вдо́брюватиму | вдо́брюватимемо, вдо́брюватимем |
| 2 особа | вдо́брюватимеш | вдо́брюватимете |
| 3 особа | вдо́брюватиме | вдо́брюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вдо́брюю | вдо́брюємо, вдо́брюєм |
| 2 особа | вдо́брюєш | вдо́брюєте |
| 3 особа | вдо́брює | вдо́брюють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| вдо́брюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вдо́брював | вдо́брювали |
| жін. р. | вдо́брювала |
| сер. р. | вдо́брювало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| вдо́брювавши |
Словник синонімів
УДО́БРЮВАТИ [ВДО́БРЮВАТИ] (вносити добрива в ґрунт), ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, ПІДЖИВЛЯ́ТИ, ЗДО́БРЮВАТИ розм., ПІДГОДО́ВУВАТИ розм., ПІДКО́РМЛЮВАТИ розм., ДОБРИ́ТИ діал.; УГНО́ЮВАТИ [ВГНО́ЮВАТИ] (вносити в ґрунт гній). - Док.: удо́брити [вдо́брити], підживи́ти, здобри́ти, підгодува́ти, підкорми́ти, угноїти [вгно́їти]. Удобриш землю масно, вродить вона рясно (прислів’я); Він нам розповів, як треба доглядати молодий сад, як вдобрювати землю (О. Донченко); Обрізали [студенти] їх, лишаючи тільки основні відгалуження, добре підживлювали землю, і дерева оживали (Д. Ткач); А вже як здобрить землю розчином - цим уже Мусій Завірюха відає, повчає дочку, як підживляти корінь, щоб буряків не попалить (К. Гордієнко); - Для кого оці кучугури розрівнюю, виногради закладаю, підкормлюю, сто разів поливаю (О. Гончар); - А сіяв чим? - Сіялкою! - А вгноював? - Угноював! (Остап Вишня).
Словник відмінків
| Інфінітив | вдо́брювати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вдо́брюймо |
| 2 особа | вдо́брюй | вдо́брюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вдо́брюватиму | вдо́брюватимемо, вдо́брюватимем |
| 2 особа | вдо́брюватимеш | вдо́брюватимете |
| 3 особа | вдо́брюватиме | вдо́брюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вдо́брюю | вдо́брюємо, вдо́брюєм |
| 2 особа | вдо́брюєш | вдо́брюєте |
| 3 особа | вдо́брює | вдо́брюють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| вдо́брюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вдо́брював | вдо́брювали |
| жін. р. | вдо́брювала |
| сер. р. | вдо́брювало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| вдо́брювавши |
Словник синонімів
УДО́БРЮВАТИ [ВДО́БРЮВАТИ] (вносити добрива в ґрунт), ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, ПІДЖИВЛЯ́ТИ, ЗДО́БРЮВАТИ розм., ПІДГОДО́ВУВАТИ розм., ПІДКО́РМЛЮВАТИ розм., ДОБРИ́ТИ діал.; УГНО́ЮВАТИ [ВГНО́ЮВАТИ] (вносити в ґрунт гній). - Док.: удо́брити [вдо́брити], підживи́ти, здобри́ти, підгодува́ти, підкорми́ти, угноїти [вгно́їти]. Удобриш землю масно, вродить вона рясно (прислів’я); Він нам розповів, як треба доглядати молодий сад, як вдобрювати землю (О. Донченко); Обрізали [студенти] їх, лишаючи тільки основні відгалуження, добре підживлювали землю, і дерева оживали (Д. Ткач); А вже як здобрить землю розчином - цим уже Мусій Завірюха відає, повчає дочку, як підживляти корінь, щоб буряків не попалить (К. Гордієнко); - Для кого оці кучугури розрівнюю, виногради закладаю, підкормлюю, сто разів поливаю (О. Гончар); - А сіяв чим? - Сіялкою! - А вгноював? - Угноював! (Остап Вишня).
Словник відмінків
| Інфінітив | вдо́брювати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вдо́брюймо |
| 2 особа | вдо́брюй | вдо́брюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вдо́брюватиму | вдо́брюватимемо, вдо́брюватимем |
| 2 особа | вдо́брюватимеш | вдо́брюватимете |
| 3 особа | вдо́брюватиме | вдо́брюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вдо́брюю | вдо́брюємо, вдо́брюєм |
| 2 особа | вдо́брюєш | вдо́брюєте |
| 3 особа | вдо́брює | вдо́брюють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| вдо́брюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вдо́брював | вдо́брювали |
| жін. р. | вдо́брювала |
| сер. р. | вдо́брювало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| вдо́брювавши |
Словник синонімів
УДО́БРЮВАТИ [ВДО́БРЮВАТИ] (вносити добрива в ґрунт), ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, ПІДЖИВЛЯ́ТИ, ЗДО́БРЮВАТИ розм., ПІДГОДО́ВУВАТИ розм., ПІДКО́РМЛЮВАТИ розм., ДОБРИ́ТИ діал.; УГНО́ЮВАТИ [ВГНО́ЮВАТИ] (вносити в ґрунт гній). - Док.: удо́брити [вдо́брити], підживи́ти, здобри́ти, підгодува́ти, підкорми́ти, угноїти [вгно́їти]. Удобриш землю масно, вродить вона рясно (прислів’я); Він нам розповів, як треба доглядати молодий сад, як вдобрювати землю (О. Донченко); Обрізали [студенти] їх, лишаючи тільки основні відгалуження, добре підживлювали землю, і дерева оживали (Д. Ткач); А вже як здобрить землю розчином - цим уже Мусій Завірюха відає, повчає дочку, як підживляти корінь, щоб буряків не попалить (К. Гордієнко); - Для кого оці кучугури розрівнюю, виногради закладаю, підкормлюю, сто разів поливаю (О. Гончар); - А сіяв чим? - Сіялкою! - А вгноював? - Угноював! (Остап Вишня).