ВАГА́ТИСЯ (виявляти нерішучість у вирішенні чого-небудь), РОЗДУ́МУВАТИ, СУМНІВА́ТИСЯ, ХИТА́ТИСЯ, М’Я́ТИСЯрозм.,ТЕ́РТИСЯ[ТА М’Я́ТИСЯ]розм., МУ́ЛЯТИСЯрозм.,МУ́ЛИТИСЯрозм. рідше,ВАГУВА́ТИСЯдіал.,ВАРУВА́ТИСЯдіал.,ВО́МПИТИ[ВО́НПИТИ]діал.,ОТЯГА́ТИСЯдіал.,ОТЯ́ГУВАТИСЯдіал.Тепер Соломія вагалась, у якому напрямку йти (М. Коцюбинський); Не роздумуючи довго, скочила [Маруся] вниз з високої скельки (Г. Хоткевич); Скорбне серце моє Потішаєте ви [думи]!.. Де хитається ще, Сумнівається ще Ум (І. Франко); Він усе чогось м’явся, видимо, бажаючи щось сказати, та не насмілюючись (Б. Грінченко); Довго він терся та м’явся, поки зважився сказати про своє лихо... (Панас Мирний); Жінки виважують окрайчики на долонях, муляються (Григорій Тютюнник); - Що ж вам про неї [героїню] розповісти? - мулився голова, видно, не знаючи, що саме треба від нього оцьому лисому суб’єктові (О. Гончар); Вона не вагується показати перед всіма людьми свою любов (Марко Вовчок); А вона все варується мені сказати, тільки гляне та зчервоніє (Марко Вовчок); Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура (П. Куліш); Твої очі говорять мені, що бажання щастя.. не вигасло в твоїй душі. Так чого ж отягатися? (І. Франко).

ВАГА́ТИСЯ (бути нестійким, непослідовним у поглядах, у діях і т. ін.), ХИТА́ТИСЯ. Деякі ліві партії хитаються.