-1-
іменник жіночого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | біси́ця | біси́ці |
родовий | біси́ці | біси́ць |
давальний | біси́ці | біси́цям |
знахідний | біси́цю | біси́ць |
орудний | біси́цею | біси́цями |
місцевий | на/у біси́ці | на/у біси́цях |
кличний | біси́це | біси́ці |
Словник синонімів
ЧОРТИ́ЦЯ розм. (злий дух; метка, смілива, лукава жінка тощо), ЧОРТИ́ХА розм., БІСИ́ЦЯ розм., ДИЯВОЛКА розм., ДИЯВОЛИ́ЦЯ розм. Спом’янув тут бідний дідич Чорта та чортицю, Плюнув з лиха, сів на бричку: - Рушай за границю! (С. Руданський); Я вмію ходити, трохи щулячи плечі, і від того ноги мої здаються ще довшими, ніж є насправді, і мені вслід часто лунає чоловіче: - От чортиця, вміє ж ходити! (П. Загребельний); Не "сокотилася" баба при злогах, не обкурила десь хати, не засвітила свічки - і хитра бісиця встигла обміняти її [материну] дитину на бісеня (М. Коцюбинський); Воно, звісно, Лукія не дияволиця, такого не сказати, але нечистий, напевне, її каламутить... (О. Донченко); - А ти що тут робиш, дияволице? - Три гайдуки схопили її (Г. Хоткевич).