-1-
дієслово недоконаного виду
[розм., рідко]

Словник відмінків

Інфінітив біси́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   бісі́мо, бісі́м
2 особа біси́ бісі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа біси́тиму біси́тимемо, біси́тимем
2 особа біси́тимеш біси́тимете
3 особа біси́тиме біси́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа бішу́ бі́симо, бі́сим
2 особа бі́сиш бі́сите
3 особа бі́сить бі́сять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
бі́сячи*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. біси́в біси́ли
жін. р. біси́ла
сер. р. біси́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
біси́вши

Словник синонімів

ЛЮТИ́ТИ (дуже сердити, доводити до крайнього гніву), РОЗЛЮ́ЧУВАТИ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИ, РОЗ’ЯРЯ́ТИ, ОЗВІ́РЮВАТИрозм.,БІСИ́ТИрозм.рідше. - Док.: розлютува́ти, розлюти́ти, роз’ю́ши́ти, роз’яри́ти, озві́рити, збіси́ти, осатани́тирозм.рідше.Він не здобув кохання Олесі, і свідомість своєї безпорадності перед дівчиною часом лютила його (М. Ю. Тарновський); Мовчанка ще дужче розлючує його (А. Хижняк); Ми думали, що биття озвірить учителя, розсердить, розлютить його (І. Франко); Розмовляли [відвідувачі] по-мадярськи, і це мене ще більше роз’юшило (переклад С. Масляка); Летить [Турн], щоб потрошить Троян; І роз’ярив дружину злую (І. Котляревський); Ізмалечку бісять мене дармоїди (І. Муратов); Відмовилась [наречена] од подарунка, хоч як не вмовляв її хлопець. Ця впертість збісила парубка (М. Стельмах). - Пор. се́рдити.