БЛАКИ́ТНИЙ (який має колір ясного неба, лазурі, бірюзи і т. ін.), ГОЛУБИ́Й, ЛАЗУ́РО́ВИЙпоет.,ЛАЗУ́РНИЙпоет. (кольору лазурі - перев. із сл. небо, море, із сл. колір, відтінок і т. ін.); НЕБЕ́СНИЙ (перев. про колір, відтінок); БІРЮЗО́ВИЙ (кольору бірюзи - блакитний або зеленувато-блакитний); АКВАМАРИ́НОВИЙ (кольору аквамарина - блакитно-зелений або блакитний); БАРВІ́НКОВИЙ (кольору квітів барвінку). На ній уже було найкраще її блакитне плаття (М. Хвильовий); З чаші неба голубої Світить сонце на ріллю (В.Сосюра); Яке ж над нами лазурове, чисте и бездонне небо (П. Козланюк); Цвіт небесний любила, Голубі плаття носила (А. Тесленко); На сході небо ледь-ледь починало світліти - з густо-синього переливалося в бірюзове (А. Головко); Порошинки іскор спалахували у ласкавих аквамаринових хвильках (З. Тулуб); Море було таке барвінкове, ніби хто половину земного виднокругу загорнув у широченний сувій блакитного шовку (Ю. Збанацький). - Пор. си́ній.