білітися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | білі́тися, білі́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | білі́тиметься | білі́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | білі́ється | білі́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
білі́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | білі́вся, білі́всь | білі́лися, білі́лись |
жін. р. | білі́лася, білі́лась | |
сер. р. | білі́лося, білі́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
білі́вшись |
Словник антонімів
БІЛИЙ | ЧОРНИЙ |
Який має колір крейди, молока, снігу; у перен. знач.: позитивний. | Який має колір вугілля, сажі, найтемніший; у перен. знач. негативний. |
Білий, а, е ~ чорний, а, е волосся, ворон, голуб, дим, капелюх, кішка, колір, костюм, лебідь, лице, машина, обличчя, олівець, папір, плащ, пляма, птах, рука, тканина, фарба, фон, хліб, хустина. Білі ~ чорні зуби, нитки, хмари. Білий, а, е крейда, молоко, сніг, стеля, стіна; як крейда, як молоко, як сніг, як стіна ~ чорний, а, е дим, земля, рілля, сажа; як вугілля, як смола, як сажа, як земля. Бути, здаватися, зробитися, ставати, вважати білим ~ чорним. Про расу людей біла ~ чорна людина. Досить, дуже, зовсім, повністю, цілком білий ~ чорний. У знач. ім.: біле ~ чорне. Бути в білому ~ в чорному. | |
Чорна кава (кофе) - кава без молока, вершків ~ біла кава (кофе) - кава з молоком, з вершками; Біла пляма - а) необжитий, невивчений район; б) недосліджене питання ~ чорна пляма - те, що ганьбить кого-н., псує чиюсь репутацію; Білий день - повністю розвиднілось ~ чорна ніч - безмісячна, зовсім темна ніч; Чорний день - нещасна година; Білий хліб - хліб, спечений з білого пшеничного борошна ~ чорний хліб - а) що-н. зароблене важкою працею; б) хліб, що випікається із непросіяної, часом житньої муки; Видавати щось біле за чорне - переказувати, тлумачити щось не так, як воно є насправді, а навпаки; Чорним по білому - переважно про написане: цілком ясно, виразно, зрозуміло. | |
І На чорній землі білий хліб родить (Народне прислів’я). На білому тлі прохопилася чорна цятка (В. Земляк). У султана білії палати, а під ними чорнії темниці (Леся Українка). Чорні від страждання ночі, Білі від скорботи мої дні Впали у твої свавільні очі Жадібні, глибокі і чудні (В. Симоненко). Нащо ж білі? Білих не треба,- Хай троянди червоні і чорні (Є. Маланюк). Цієї ночі сніг упав, На чорне впало біле... На сірім мурі чорний кіт Крізь білі вуса парко диха (М. Вінграновський). | |
Білявий ~чорнявий, біленький ~чорненький, (про колір) білизна //білина //білість ~чорнота; білити ~чорнити (фарбувати білим або чорним);біліти ~чорніти; білішати ~чорнішати; білітися ~чорнітися; біло ~чорно; набіло ~начорно |