-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив білі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   білі́ймо
2 особа білі́й білі́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа білі́тиму білі́тимемо, білі́тимем
2 особа білі́тимеш білі́тимете
3 особа білі́тиме білі́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа білі́ю білі́ємо, білі́єм
2 особа білі́єш білі́єте
3 особа білі́є білі́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
білі́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. білі́в білі́ли
жін. р. білі́ла
сер. р. білі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
білі́вши

Словник синонімів

БЛІ́ДНУТИ (про обличчя - втрачати рум’янець і взагалі природну свіжість під впливом сильних почуттів, хвороби і т. ін.), БЛІДНІ́ТИ заст., БІЛІ́ТИпідсил., СІРІ́ТИпідсил., ПОЛОТНІ́ТИпідсил., ЗЕЛЕНІ́ТИпідсил. розм. - Д о к.: зблі́днути, поблі́днути, побілі́ти, збілі́ти, посірі́ти, пополотні́ти, сполотні́ти, позелені́ти.- І це брехня! - злісно викрикнув хлопець, бліднучи від обурення, аж ластовиння повиступало біля носа (О. Гончар); Дорн білів з кожним словом розповіді Буша (В. Собко); Рум’яні лиця наших хлопців сіріли від хвилювання (І. Волошин); Лице його то полотніло, то наливалося кров’ю (Панас Мирний); - Вони [мужики] аж зеленіють і сохнуть від злості, дивлячись на вашу землю (М. Стельмах).
ВИДІЛЯ́ТИСЯ (бути помітним серед інших),ВИРІЗНЯ́ТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВИДАВА́ТИСЯ, ВИЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНА́ЧУВАТИСЯ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВИТИНА́ТИСЯ, ВИЗНА́ЧУВАТИСЯрідше, ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИСЯрідше,ВИКРЕ́СЛЮВАТИСЯ, ОКРЕ́СЛЮВАТИСЯ, НАКРЕ́СЛЮВАТИСЯ, ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИСЯ, ВИРІЗА́ТИСЯ, ВИРІ́ЗУВАТИСЯ, ПРОРІ́ЗУВАТИСЯ, ПРОРІЗА́ТИСЯ, ПРОСВІ́ЧУВАТИСЯ, ОБРИСО́ВУВАТИСЯрідше (про контури, обриси чого-небудь);ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДТІНЯ́ТИСЯ, ВІДТІ́НЮВАТИСЯ (на тлі чого-небудь); ВИСВІ́ЧУВАТИ, СВІТЛІ́ТИ (про світле), ТЕМНІ́ТИ (про темне), БІЛІ́ТИ (про біле), ГОЛУБІ́ТИ (про голубе), ЗЕЛЕНІ́ТИ (про зелене), РЯСНІ́ТИ (виділятися своєю ряснотою), СИНІ́ТИ (про синє), СІРІ́ТИ (про сіре), ЯСНІ́ТИ (виділятися світлим яскравим кольором). - Док.: ви́ділитися, ви́різнитися, відокре́митися, ви́значитися, ви́окремитися, ви́малюватися, окре́слитися, накре́слитися, ви́різьбитися, ви́різатися, прорі́затися, обрисува́тися, відби́тися, відтіни́тися. Ця дівчина різко виділялася серед інших учнів (О. Копиленко); З-поміж дівчат.. Оленка вирізнялася своїм сильним голосом (К. Гордієнко); Пострілів не було, було єдине гоготання землі й неба, серед якого відокремлювались тільки вибухи авіабомб (О. Гончар); Особливо видавався між хлопцями Павлушка Якович - чистенько зодягнене, випещене.. хлоп’я (С. Васильченко); Він [Франко].. пише повісті, драми, оповідання,.. взагалі визначається незвичайною плодовитістю, різностороннім талантом і науковою ерудицією (М. Коцюбинський); Обидві [кобзи] були виготовлені з великих окоренків добре висохлої груші, відзначалися високою мелодійністю (І. Шаповал); Шлях [у степу] ледве позначався по прибитій витолоченій тирсі (Ю. Смолич); Жовтий прямокутник [вікна] витинається з ночі (Ю. Яновський); Навіть серед великих своїх сучасників Лев Толстой виокремлювався могутньою силою впливу на духовне життя людства (з газети); Зійшов місяць... Виразніше вималювались на фоні неба дерева та будівлі (Д. Ткач); Хтось стояв біля вікна: струнка постать у блакитному чітко викреслювалася на рожевому тлі (П. Кочура); На заході синіми вершинами окреслювалися Карпати (І. Цюпа); Вдалині накреслювалася на небі легка смуга напівпрозорих хмар (З. Тулуб); Чітко вирізьблюється на тлі неба вершечок високої сосни (В. Козаченко); Ії [дівчини] огрядна постать гарно вирізується в світлі молодого місяця (Леся Українка); На ньому [небі] ледве прорізувалися зірки (І. Ле); Неподалік від башти на відкритому місці просвічувалась фігура юнака (О. Гончар); Здоровий засмалений морським вітром вид [Алі] та червона хустина на голові прегарно одбивались на тлі блакитного моря (М. Коцюбинський); Біле тіло її ще виразніше відтінялося чорним крепом (Григорій Тютюнник); Морозний ранок ледве зазорів. Вже, сонячним обведені пунктиром, Відтінюються обриси домів (В. Бичко); Попрямувала Сахно до палацу, на своє вікно, що блідо-блідо висвічувало в перших ясних світлинах зорі (Ю. Смолич); З височини двох поверхів мерехтять калюжі й темніє канава на чорній, мокрій землі (Ю. Яновський); Над свіжою могилою діда Сафата.. зеленіла молода смеречина. Поруч.. голубів хрещатий барвінок, жовтів безсмертник (Ф.Малицький); В садах рясніють пізні яблука і груші (В. Кучер); Там, по той бік [на оболоні].. синіли невеличкі ліски (Панас Мирний); Біля хати сіріли скопані грядки (М. Коцюбинський); Далеко на узліссі ясніло два білих намети, над ними біліли бунчуки (Н. Рибак). - Пор. жовті́тися, 1. рябі́ти, 2. червоні́ти.
СИ́ВІ́ТИ (про волосся - ставати сивим або виділятися сивиною), СРІБЛИ́ТИСЯ, БІЛІ́ТИ. - Док.: поси́ві́ти, посрібли́тися, побілі́ти, побілі́шати. Дивись, а у нього волосся сивіє (М. Коцюбинський); Карналь уперше зауважив, як густо сріблиться в того [Пронченка] на скронях волосся (П. Загребельний); У той рік, як воно [фото] робилось, я ще був чорнявий, а тепер - геть-то побілів (Панас Мирний).

Словник антонімів

БІЛИЙ ЧОРНИЙ
Який має колір крейди, молока, снігу; у перен. знач.: позитивний. Який має колір вугілля, сажі, найтемніший; у перен. знач. негативний.
Білий, а, е ~  чорний, а, е волосся, ворон, голуб, дим, капелюх, кішка, колір, костюм, лебідь, лице, машина, обличчя, олівець, папір, плащ, пляма, птах, рука, тканина, фарба, фон, хліб, хустина. Білічорні зуби, нитки, хмари. Білий, а, е крейда, молоко, сніг, стеля, стіна; як крейда, як молоко, як сніг, як стіна ~  чорний, а, е дим, земля, рілля, сажа; як вугілля, як смола, як сажа, як земля. Бути, здаватися, зробитися, ставати, вважати білимчорним. Про расу людей білачорна людина. Досить, дуже, зовсім, повністю, цілком білийчорнийУ знач. ім.: білечорне. Бути в білому ~  в чорному.
Чорна кава (кофе) - кава без молока, вершків ~  біла кава (кофе) - кава з молоком, з вершками; Біла пляма - а) необжитий, невивчений район; б) недосліджене питання ~  чорна пляма - те, що ганьбить кого-н., псує чиюсь репутацію; Білий день - повністю розвиднілось ~  чорна ніч - безмісячна, зовсім темна ніч; Чорний день - нещасна година; Білий хліб - хліб, спечений з білого пшеничного борошна ~  чорний хліб - а) що-н. зароблене важкою працею; б) хліб, що випікається із непросіяної, часом житньої муки; Видавати щось біле за чорне - переказувати, тлумачити щось не так, як воно є насправді, а навпаки; Чорним по білому - переважно про написане: цілком ясно, виразно, зрозуміло.
І  На чорній землі білий хліб родить (Народне прислів’я). На білому тлі прохопилася чорна цятка (В. Земляк). У султана білії палати, а під ними чорнії темниці (Леся Українка).    Чорні від страждання ночі,  Білі від скорботи мої дні Впали у твої свавільні очі Жадібні, глибокі і чудні (В. Симоненко).     Нащо ж білі? Білих не треба,- Хай троянди червоні і чорні (Є. Маланюк).     Цієї ночі сніг упав, На чорне впало біле... На сірім мурі чорний кіт Крізь білі вуса парко диха (М. Вінграновський).
Білявий ~чорнявий, біленький ~чорненький, (про колір) білизна //білина //білість ~чорнота; білити ~чорнити (фарбувати білим або чорним);біліти ~чорніти; білішати ~чорнішати; білітися ~чорнітися; біло ~чорно; набіло ~начорно