білячий 1 значення

-1-
прикметник
(від: бі́лка)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний бі́лячий бі́ляча бі́ляче бі́лячі
родовий бі́лячого бі́лячої бі́лячого бі́лячих
давальний бі́лячому бі́лячій бі́лячому бі́лячим
знахідний бі́лячий, бі́лячого бі́лячу бі́ляче бі́лячі, бі́лячих
орудний бі́лячим бі́лячою бі́лячим бі́лячими
місцевий на/у бі́лячому, бі́лячім на/у бі́лячій на/у бі́лячому, бі́лячім на/у бі́лячих