біляцький 1 значення

-1-
прикметник
[розм., арх.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний біля́цький біля́цька біля́цьке біля́цькі
родовий біля́цького біля́цької біля́цького біля́цьких
давальний біля́цькому біля́цькій біля́цькому біля́цьким
знахідний біля́цький, біля́цького біля́цьку біля́цьке біля́цькі, біля́цьких
орудний біля́цьким біля́цькою біля́цьким біля́цькими
місцевий на/у біля́цькому, біля́цькім на/у біля́цькій на/у біля́цькому, біля́цькім на/у біля́цьких