-1-
іменник чоловічого роду, істота
(заєць)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний біля́к біляки́
родовий біляка́ білякі́в
давальний біляку́, біляко́ві біляка́м
знахідний біляка́ біляки́, білякі́в
орудний біляко́м біляка́ми
місцевий на/у біляку́, біляко́ві на/у біляка́х
кличний біля́че біляки́
-2-
іменник чоловічого роду
(гриб)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний біля́к біляки́
родовий біляка́ білякі́в
давальний біляку́, біляко́ві біляка́м
знахідний біляка́ біляки́, білякі́в
орудний біляко́м біляка́ми
місцевий на/у біляку́, біляко́ві на/у біляка́х
кличний біля́че біляки́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний біля́к біляки́
родовий біляка́ білякі́в
давальний біляку́, біляко́ві біляка́м
знахідний біля́к біляки́
орудний біляко́м біляка́ми
місцевий на/у біляку́ на/у біляка́х
кличний біляку́* біляки́*
відмінок однина множина
називний біля́к біляки́
родовий біляка́ білякі́в
давальний біляку́, біляко́ві біляка́м
знахідний біля́к біляки́
орудний біляко́м біляка́ми
місцевий на/у біляку́ на/у біляка́х
кличний біляку́* біляки́*
-3-
іменник чоловічого роду, істота
(білогвардієць) [іст., розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний біля́к біляки́
родовий біляка́ білякі́в
давальний біляку́, біляко́ві біляка́м
знахідний біляка́ біляки́, білякі́в
орудний біляко́м біляка́ми
місцевий на/у біляку́, біляко́ві на/у біляка́х
кличний біля́че біляки́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний біля́к біляки́
родовий біляка́ білякі́в
давальний біляку́, біляко́ві біляка́м
знахідний біля́к біляки́
орудний біляко́м біляка́ми
місцевий на/у біляку́ на/у біляка́х
кличний біляку́* біляки́*
відмінок однина множина
називний біля́к біляки́
родовий біляка́ білякі́в
давальний біляку́, біляко́ві біляка́м
знахідний біля́к біляки́
орудний біляко́м біляка́ми
місцевий на/у біляку́ на/у біляка́х
кличний біляку́* біляки́*

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний біля́к біляки́
родовий біляка́ білякі́в
давальний біляко́ві, біляку́ біляка́м
знахідний біляка́ білякі́в
орудний біляко́м біляка́ми
місцевий на/у біляко́ві, біляку́ на/у біляка́х
кличний біляку́ біляки́
відмінок однина множина
називний біля́к біляки́
родовий біляка́ білякі́в
давальний біляко́ві, біляку́ біляка́м
знахідний біляка́ білякі́в
орудний біляко́м біляка́ми
місцевий на/у біляко́ві, біляку́ на/у біляка́х
кличний біляку́ біляки́

Словник синонімів

БІ́ЛИЙу знач. ім., перев. мн.;БІЛОГВАРДІ́ЄЦЬ, БІЛЯ́Кзаст. зневажл.,БІЛОБАНДИ́Тзаст. (той, хто воював у лавах Білої гвардії); БІЛОГВАРДІ́ЙЩИНАзбірн., зневажл. (білогвардійці, а також біла еміграція); БІЛОЕМІГРА́НТ (той, хто належав до білої еміграції). Увесь ліс шумів од них - партизанів. І якщо вночі десь займався полум’ям хутір якогось буржуя, якщо вночі десь вирубано білих заставу, всі знали: це ніхто ж, як лісовики (А. Головко); У місті купка червоноармійців змагалася з повсталими білогвардійцями (О. Донченко); Інші єпархіальні службовці знаходили мужність озирнутися на себе, клясти минуле й шукати в новому бодай якоїсь зачіпки жити. Були й такі, що.. просто йшли в білобандити (І. Ле); Погнали білогвардійщину. Вийшов з копанок Олександр Сухомлинський і знову став правити в ревкомі (І. Цюпа).
БІ́ЛИЙу знач. ім., перев. мн.;БІЛОГВАРДІ́ЄЦЬ, БІЛЯ́Кзаст. зневажл.,БІЛОБАНДИ́Тзаст. (той, хто воював у лавах Білої гвардії); БІЛОГВАРДІ́ЙЩИНАзбірн., зневажл. (білогвардійці, а також біла еміграція); БІЛОЕМІГРА́НТ (той, хто належав до білої еміграції). Увесь ліс шумів од них - партизанів. І якщо вночі десь займався полум’ям хутір якогось буржуя, якщо вночі десь вирубано білих заставу, всі знали: це ніхто ж, як лісовики (А. Головко); У місті купка червоноармійців змагалася з повсталими білогвардійцями (О. Донченко); Інші єпархіальні службовці знаходили мужність озирнутися на себе, клясти минуле й шукати в новому бодай якоїсь зачіпки жити. Були й такі, що.. просто йшли в білобандити (І. Ле); Погнали білогвардійщину. Вийшов з копанок Олександр Сухомлинський і знову став правити в ревкомі (І. Цюпа).