-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний біля́вий біля́ва біля́ве біля́ві
родовий біля́вого біля́вої біля́вого біля́вих
давальний біля́вому біля́вій біля́вому біля́вим
знахідний біля́вий, біля́вого біля́ву біля́ве біля́ві, біля́вих
орудний біля́вим біля́вою біля́вим біля́вими
місцевий на/у біля́вому, біля́вім на/у біля́вій на/у біля́вому, біля́вім на/у біля́вих

Словник синонімів

БІ́ЛИЙ (який має колір молока, снігу, крейди і под.), БІЛОСНІ́ЖНИЙпідсил.,СНІ́ЖНО-БІ́ЛИЙпідсил.,СНІ́ЖНИЙ[СНІЖНИ́Йрідше]підсил. поет.,ЛЕБЕДИ́НИЙпоет.; МОЛО́ЧНИЙ, КРЕЙДЯНИ́Й (матово-білий); МАРМУРО́ВИЙ (звичайно про шкіру людини - білий і гладкий, як мармур); ЛІЛЕ́ЙНИЙпоет. (звичайно про шкіру людини); Я́СНИ́Йрозм. (про хліб). Олюся лежала у білому вбранні на столі, і дві свічки танули їй у головах (В. Підмогильний); Фіранки на вікнах, мережива на подушечках - все білосніжне, аж відлякує чистотою (О. Гончар); Стіл у кімнаті, як у велике свято, був застелений сніжно-білою скатертиною (Ірина Вільде); Негр. Білий ряд зубів і сніжні білки очей на квадраті чорного обличчя (В. Собко); В кімнаті спокійно, тихо, за вікнами - світла, лебедина ніч (О. Гуреїв); Надворі - молочний день; білі, пухкі хмари вкутали небо, пливуть і наче не пливуть (Є. Гуцало); Анатолеве обличчя біле, майже крейдяне (Я. Качура); Зблідла, з великими карими очима під мармуровим точеним надбрів’ям, у коштовному хутрі, на оксамитовому сидінні карети, вона скидалась на царівну (Н. Рибак); І Лейяніта раз прийшла й біля колон у хмарі мене раптово обняла лілейними руками... (В. Сосюра). - Пор. 1. біля́вий, біля́стий.
БІЛЯ́ВИЙ (який має світле волосся), БІЛОВОЛО́СИЙ, БІЛОГОЛО́ВИЙ, СВІТЛОВОЛО́СИЙ, ЯСНОВОЛО́СИЙпоет.; СВІТЛОКО́СИЙ, ЯСНОКО́СИЙпоет. (про дівчину, жінку). Три хлопчики - один рудоволосий, Чорнявий другий та білявий третій - Майструють тут (М. Рильський); З сусідньої кімнати вибіг хлопчик років чотирьох-п’яти. Біловолосий, пухкенький, з круглими карими оченятами й носом-ґудзичком (Ю. Збанацький); Біля Тимофія зі списками і олівцем в руках крутиться білоголовий підліток Юрій Підіпригора (М. Стельмах); Мале дитя світловолосе Сидить в солдата на руках (М. Гірник); То жінка молода несе тобі обід. За нею дівчинка біжить ясноволоса (М. Рильський). - Пор. 1. бі́лий.
БІЛЯ́СТИЙ (який має трохи біле забарвлення), БІЛУВА́ТИЙ, БІЛЯ́ВИЙ. Небо від спеки було білясте, наче вкрите полудою (О. Гончар); Вода в озері гладенька й прозора-прозора, добре видно білувате дно та тонкі стебла осоки (Є. Гуцало); Тирсяний пил підноситься вгору, виповняє увесь бриг білявим мороком (Ю. Яновський). - Пор. 1. бі́лий.

Словник антонімів

БІЛИЙ ЧОРНИЙ
Який має колір крейди, молока, снігу; у перен. знач.: позитивний. Який має колір вугілля, сажі, найтемніший; у перен. знач. негативний.
Білий, а, е ~  чорний, а, е волосся, ворон, голуб, дим, капелюх, кішка, колір, костюм, лебідь, лице, машина, обличчя, олівець, папір, плащ, пляма, птах, рука, тканина, фарба, фон, хліб, хустина. Білічорні зуби, нитки, хмари. Білий, а, е крейда, молоко, сніг, стеля, стіна; як крейда, як молоко, як сніг, як стіна ~  чорний, а, е дим, земля, рілля, сажа; як вугілля, як смола, як сажа, як земля. Бути, здаватися, зробитися, ставати, вважати білимчорним. Про расу людей білачорна людина. Досить, дуже, зовсім, повністю, цілком білийчорнийУ знач. ім.: білечорне. Бути в білому ~  в чорному.
Чорна кава (кофе) - кава без молока, вершків ~  біла кава (кофе) - кава з молоком, з вершками; Біла пляма - а) необжитий, невивчений район; б) недосліджене питання ~  чорна пляма - те, що ганьбить кого-н., псує чиюсь репутацію; Білий день - повністю розвиднілось ~  чорна ніч - безмісячна, зовсім темна ніч; Чорний день - нещасна година; Білий хліб - хліб, спечений з білого пшеничного борошна ~  чорний хліб - а) що-н. зароблене важкою працею; б) хліб, що випікається із непросіяної, часом житньої муки; Видавати щось біле за чорне - переказувати, тлумачити щось не так, як воно є насправді, а навпаки; Чорним по білому - переважно про написане: цілком ясно, виразно, зрозуміло.
І  На чорній землі білий хліб родить (Народне прислів’я). На білому тлі прохопилася чорна цятка (В. Земляк). У султана білії палати, а під ними чорнії темниці (Леся Українка).    Чорні від страждання ночі,  Білі від скорботи мої дні Впали у твої свавільні очі Жадібні, глибокі і чудні (В. Симоненко).     Нащо ж білі? Білих не треба,- Хай троянди червоні і чорні (Є. Маланюк).     Цієї ночі сніг упав, На чорне впало біле... На сірім мурі чорний кіт Крізь білі вуса парко диха (М. Вінграновський).
Білявий ~чорнявий, біленький ~чорненький, (про колір) білизна //білина //білість ~чорнота; білити ~чорнити (фарбувати білим або чорним);біліти ~чорніти; білішати ~чорнішати; білітися ~чорнітися; біло ~чорно; набіло ~начорно