-1-
прийменник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

БІ́ЛЯприйм., з род. в. (указує на місце перебування або розташування кого-, чого-небудь поблизу когось або чогось), ПОБІ́ЛЯ, КРАЙ, ОКРА́Йрозм.;ПРИз місц. в.,ПО́ПРИіз знах., рідше місц. в., діал. (при позначенні безпосередньої близькості); КО́ЛО (указує не тільки на безпосередню, а й на незначну відстань від кого-, чого-небудь); БЛИ́ЗЬКО, ПОБЛИЗУ́, НЕДАЛЕ́КО, НЕПОДАЛІ́К, НЕПОДАЛЕ́КУрозм. (з род. в., рідше з род. в. і прийм. в і д і без нього - при позначенні незначної відстані від кого-, чого-небудь). Чого тільки не почуєш в ці сині вечори біля вогнища! (О. Гончар); Побіля річок, озер та видолинків України є мільйони таких джерелець з цілющою і чистою водою (М. Чабанівський); Хочу встать та глянути, бо знаю, що вона сидить кінець стола, край віконця (І. Нечуй-Левицький); Там же коло греблі - окрай побережжя Сохла скрізь по вербах рибальська мережа (І. Манжура); Козаче село Глибове при самому Дніпрі (Марко Вовчок); Василь щосили махає косою і чує, як вона палить попри самий корінь стебло, що за ніч відсиріло і стало крихким (І. Чендей); Близько воза дітвора - школярі зволочини стягають у купу (А. Головко); Прилучилась до їхнього гурту і Юлька Яловець, що жила поблизу Марійки (Є. Гуцало); Недалеко нашого дому була простора громадська толока (І. Франко); В Тульчині і неподалік Тульчина проживав славетний російський полководець О. В. Суворов (І. Цюпа); Поруч із ним ішов хазяїн підводи, літній, бородатий Данило Корж із села Піски, що неподалеку від Вітрової Балки (А. Головко).
БІ́ЛЯприйм., з род. в. (ужив. при позначеннях осіб, предметів, щодо яких відбуваються й на які спрямовані дії, виражені дієсл. працювати, поратися, клопотати, ходити і под. та віддієслівними іменниками від них), КО́ЛО, ЗАз оруд. в. (при дієсл. доглядати, ходити і под.); НАД[НА́ДІперед деякими сполученнями приголосних][НА́ДОрідше] (з оруд. в. - при дієсл. працювати і под.) - Я не обіцяю вистачити другу частину [рукопису].., біля неї чимало треба попрацювати (Панас Мирний); Виноград любить, щоб коло нього ходити (М. Коцюбинський); Поїла [мати] таращанців чаєм, ходила за пораненими, прала бійцям сорочки... (О. Довженко); Як день той настане, Ідуть править панахиду Над нашим гетьманом (Т. Шевченко).
БЛИ́ЗЬКОу знач. прийм., з род. в. (указує на приблизність кількості, міри, часу), БІ́ЛЯрідше,КО́ЛО рідше,З[ІЗ, ЗІ, ЗОперед деякими сполученнями приголосних]із знах. в., розм.,ЩОСЬ ІЗіз знах. в., розм.Глянув на годинник - уже за двадцять друга, додому лишилось близько години їзди (Є. Гуцало); Одного дня до Бідулі примчали дозорці і сповістили - близько роти фашистів йде просто на табір (Ю. Збанацький); Біля сотні озброєних мисливців-старовірів товпиться коло тайгової дзвіниці (О. Довженко); Коло Різдвяних свят о. Василь трохи занедужав (М. Коцюбинський); Поспитавши разів зо три "хто" й "чого треба", Хорбутиха впустила мене до хати (І. Муратов); В просторій кімнаті стояло щось із п’ятнадцять столиків (М. Трублаїні). - Пор. 1. прибли́зно.

Словник антонімів

БЛИЗЬКИЙ

ДАЛЕКИЙ

1. Який знаходиться, перебуває, відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-н., недалекий, (по сусідству) сусідній, ближній. Який є, знаходиться, перебуває, відбувається на великій відстані від кого-, чого-н., віддалений, далекий.
Близький, а, е ~  далекий, а, е батьківщина, берег, відлуння чого-н., відстань, грім, дорога, звук, канонада, кордон, країна, ліс, місто, небо, острів, подорож, поселення, світ, село. Близькідалекі голоси кого-н., землі. Бути, залишатися, здаватися, ставати близькимдалеким. Вельми, винятково, досить, дуже, мабуть, можливо близькийдалекий
2. Який відбувається, здійснюється, існував недавно, недавній. Який відбувається, здійснюється, існував давно, давній.
Близький, а, е ~  далекий а, е година, день, днина, майбутнє, мета, минуле, молодість, спогад, час, юність. Близькі ~  далекі дні, роки, перспективи, спогади, часи. Бути, залишатися, стати близькимдалеким. Є, досить, дуже, зовсім, цілком близькийдалекий
3. Який перебуває у прямих родинних стосунках, рідний. Який перебуває у неблизьких родинних стосунках, малоспоріднений.
Близький, а, е ~  далекий, а, е рід, родина, родич, свояк, своячка, сім’я. Близькідалекі предки, родичі. Бути, виростати, жити, зробитися, ставати близькимдалеким. Винятково, досить, дуже, надто, зовсім, цілком, близький для кого- або кому-н. ~  далекий для кого- або кому-н.
4. Про позитивне ставлення: товариський, (у вищій мірі) дружній. Про ставлення, спільні дії, інтереси: віддалений, неприязний, (у вищій мірі) ворожий.
Близькі друзі, подруги, приятелі, товариші, взаємини, думки, ідеї, інтереси, стосунки, цілі ~  далекі між собою, знайомі. Бути, залишатися, перебувати, ставати близьким ~  далеким, в близьких ~ в далеких стосунках. Досить, дуже, зовсім близькийдалекийУ знач. ім.: Близькедалеке. Це мені близьке, як рідне ~  далеке, як чуже.
Хоч далеко, та ходить легко, а хоч близько, та ходить слизько (Народне прислів’я).  Збери, сину, всю родину, І близькую, і далекую, І близькую, і далекую, І вбогую, і багатую (Народна пісня).    І буду ждати кожної години В далекому чи близькому краю Одну тебе, тебе єдину, Маленьку милу дівчину мою (В. Симоненко).  Мої далекі, рідні села! Ніяк, ніяк вас не забуть... Де все таке близьке для серця, Де все таке близьке мені (Д. Фальківський). Підтримував Карналя лише Кучмієнко, але обидва розуміли, що це солідарність невдах, і злостиво сміялися, заохочуючи один одного до героїчних зусиль, щоб наздогнати і перегнати, може, і в якомусь там майбутньому - близькому чи далекому - всіх отих геніїв (П. Загребельний).
Близькість ~ далекість //далечінь //далечина //далина //даль, близько ~ далеко //вдалині; недалекий ~ дальній, недалеко ~ далеко, зближення ~ віддалення, зближуватися ~ віддалятися, зблизька ~ здалека; сусідній ~ віддалений, біля //коло ~ далеко Пор. ще: НАБЛИЖАТИСЯ ~ ВІДДАЛЯТИСЯ, РІДНИЙ ~ ЧУЖИЙ

Словник синонімів

БІ́ЛЯприйм., з род. в. (указує на місце перебування або розташування кого-, чого-небудь поблизу когось або чогось), ПОБІ́ЛЯ, КРАЙ, ОКРА́Йрозм.;ПРИз місц. в.,ПО́ПРИіз знах., рідше місц. в., діал. (при позначенні безпосередньої близькості); КО́ЛО (указує не тільки на безпосередню, а й на незначну відстань від кого-, чого-небудь); БЛИ́ЗЬКО, ПОБЛИЗУ́, НЕДАЛЕ́КО, НЕПОДАЛІ́К, НЕПОДАЛЕ́КУрозм. (з род. в., рідше з род. в. і прийм. в і д і без нього - при позначенні незначної відстані від кого-, чого-небудь). Чого тільки не почуєш в ці сині вечори біля вогнища! (О. Гончар); Побіля річок, озер та видолинків України є мільйони таких джерелець з цілющою і чистою водою (М. Чабанівський); Хочу встать та глянути, бо знаю, що вона сидить кінець стола, край віконця (І. Нечуй-Левицький); Там же коло греблі - окрай побережжя Сохла скрізь по вербах рибальська мережа (І. Манжура); Козаче село Глибове при самому Дніпрі (Марко Вовчок); Василь щосили махає косою і чує, як вона палить попри самий корінь стебло, що за ніч відсиріло і стало крихким (І. Чендей); Близько воза дітвора - школярі зволочини стягають у купу (А. Головко); Прилучилась до їхнього гурту і Юлька Яловець, що жила поблизу Марійки (Є. Гуцало); Недалеко нашого дому була простора громадська толока (І. Франко); В Тульчині і неподалік Тульчина проживав славетний російський полководець О. В. Суворов (І. Цюпа); Поруч із ним ішов хазяїн підводи, літній, бородатий Данило Корж із села Піски, що неподалеку від Вітрової Балки (А. Головко).
БІ́ЛЯприйм., з род. в. (ужив. при позначеннях осіб, предметів, щодо яких відбуваються й на які спрямовані дії, виражені дієсл. працювати, поратися, клопотати, ходити і под. та віддієслівними іменниками від них), КО́ЛО, ЗАз оруд. в. (при дієсл. доглядати, ходити і под.); НАД[НА́ДІперед деякими сполученнями приголосних][НА́ДОрідше] (з оруд. в. - при дієсл. працювати і под.) - Я не обіцяю вистачити другу частину [рукопису].., біля неї чимало треба попрацювати (Панас Мирний); Виноград любить, щоб коло нього ходити (М. Коцюбинський); Поїла [мати] таращанців чаєм, ходила за пораненими, прала бійцям сорочки... (О. Довженко); Як день той настане, Ідуть править панахиду Над нашим гетьманом (Т. Шевченко).
БЛИ́ЗЬКОу знач. прийм., з род. в. (указує на приблизність кількості, міри, часу), БІ́ЛЯрідше,КО́ЛО рідше,З[ІЗ, ЗІ, ЗОперед деякими сполученнями приголосних]із знах. в., розм.,ЩОСЬ ІЗіз знах. в., розм.Глянув на годинник - уже за двадцять друга, додому лишилось близько години їзди (Є. Гуцало); Одного дня до Бідулі примчали дозорці і сповістили - близько роти фашистів йде просто на табір (Ю. Збанацький); Біля сотні озброєних мисливців-старовірів товпиться коло тайгової дзвіниці (О. Довженко); Коло Різдвяних свят о. Василь трохи занедужав (М. Коцюбинський); Поспитавши разів зо три "хто" й "чого треба", Хорбутиха впустила мене до хати (І. Муратов); В просторій кімнаті стояло щось із п’ятнадцять столиків (М. Трублаїні). - Пор. 1. прибли́зно.

Словник антонімів

БЛИЗЬКИЙ

ДАЛЕКИЙ

1. Який знаходиться, перебуває, відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-н., недалекий, (по сусідству) сусідній, ближній. Який є, знаходиться, перебуває, відбувається на великій відстані від кого-, чого-н., віддалений, далекий.
Близький, а, е ~  далекий, а, е батьківщина, берег, відлуння чого-н., відстань, грім, дорога, звук, канонада, кордон, країна, ліс, місто, небо, острів, подорож, поселення, світ, село. Близькідалекі голоси кого-н., землі. Бути, залишатися, здаватися, ставати близькимдалеким. Вельми, винятково, досить, дуже, мабуть, можливо близькийдалекий
2. Який відбувається, здійснюється, існував недавно, недавній. Який відбувається, здійснюється, існував давно, давній.
Близький, а, е ~  далекий а, е година, день, днина, майбутнє, мета, минуле, молодість, спогад, час, юність. Близькі ~  далекі дні, роки, перспективи, спогади, часи. Бути, залишатися, стати близькимдалеким. Є, досить, дуже, зовсім, цілком близькийдалекий
3. Який перебуває у прямих родинних стосунках, рідний. Який перебуває у неблизьких родинних стосунках, малоспоріднений.
Близький, а, е ~  далекий, а, е рід, родина, родич, свояк, своячка, сім’я. Близькідалекі предки, родичі. Бути, виростати, жити, зробитися, ставати близькимдалеким. Винятково, досить, дуже, надто, зовсім, цілком, близький для кого- або кому-н. ~  далекий для кого- або кому-н.
4. Про позитивне ставлення: товариський, (у вищій мірі) дружній. Про ставлення, спільні дії, інтереси: віддалений, неприязний, (у вищій мірі) ворожий.
Близькі друзі, подруги, приятелі, товариші, взаємини, думки, ідеї, інтереси, стосунки, цілі ~  далекі між собою, знайомі. Бути, залишатися, перебувати, ставати близьким ~  далеким, в близьких ~ в далеких стосунках. Досить, дуже, зовсім близькийдалекийУ знач. ім.: Близькедалеке. Це мені близьке, як рідне ~  далеке, як чуже.
Хоч далеко, та ходить легко, а хоч близько, та ходить слизько (Народне прислів’я).  Збери, сину, всю родину, І близькую, і далекую, І близькую, і далекую, І вбогую, і багатую (Народна пісня).    І буду ждати кожної години В далекому чи близькому краю Одну тебе, тебе єдину, Маленьку милу дівчину мою (В. Симоненко).  Мої далекі, рідні села! Ніяк, ніяк вас не забуть... Де все таке близьке для серця, Де все таке близьке мені (Д. Фальківський). Підтримував Карналя лише Кучмієнко, але обидва розуміли, що це солідарність невдах, і злостиво сміялися, заохочуючи один одного до героїчних зусиль, щоб наздогнати і перегнати, може, і в якомусь там майбутньому - близькому чи далекому - всіх отих геніїв (П. Загребельний).
Близькість ~ далекість //далечінь //далечина //далина //даль, близько ~ далеко //вдалині; недалекий ~ дальній, недалеко ~ далеко, зближення ~ віддалення, зближуватися ~ віддалятися, зблизька ~ здалека; сусідній ~ віддалений, біля //коло ~ далеко Пор. ще: НАБЛИЖАТИСЯ ~ ВІДДАЛЯТИСЯ, РІДНИЙ ~ ЧУЖИЙ