-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

БІ́ЛЬШЕ (як вищий ступінь порівняння до присл. багато - у сполуч. з дієсл.), БІЛЬШрідше,ДУ́ЖЧЕ, СИЛЬНІ́ШЕ, ГІ́РШЕ[ГІРШ]розм.Половина солдатів відморозила носи, вуха й щоки, але значно більше постраждали у всіх ноги: на них відкрилися гнійні рани (З. Тулуб); - Відступись! - похмурніє ще більш Прокіп (Григорій Тютюнник); Він ще дужче згорбився, постарів, на обличчі став чорний (С. Чорнобривець); У голові їй полум’яніло, наче там усе сильніше й сильніше розгоралося багаття, обпалюючи мозок (Є. Гуцало); Бачить [панночка], що корюся, та ще гірш мене зневажає (Марко Вовчок). - Пор. 1. найбі́льше.
БІ́ЛЬШЕ (ужив. у складі конструкцій зі значенням порівняння, зіставлення, протиставлення і т. ін.), БІЛЬШрідше,ШВИ́ДШЕ, СКОРІ́ШЕ[СКОРІШрідше], ТОЧНІ́ШЕ (при уточненні сказаного вище, порівнюючи з ним). Має пристрасть він до книжок рідкісних, звідкись чудом добутих, за це дружина його називає вдома чорнокнижником, звісно, більше жартома (О. Гончар); Комірець в солдатському кожушку настільки вузенький, що має швидше символічне значення (І. Багмут); Одержане завдання не було для нього тягарем, воно скоріше було йому благословенням і перепусткою в царину бажаних подвигів (О. Гончар); Шукаючи очима, де б сісти, він тихо поніс свою загорнену у білий підрясник, скоріш жіночу, ніж чоловічу, постать до садової лавки (М. Коцюбинський).
БІ́ЛЬШЕ (ужив. у заперечних конструкціях зі значенням закінчення, припинення певної дії, відсутності або неможливості її в майбутньому), БІЛЬШрідше,УЖЕ́[ВЖЕ], ДА́ЛІ, ВІДНИ́НІ (підкреслюється ознака неможливості дії в майбутньому); ДО́ВШЕ (при дієсловах зі значенням тривалої дії). - Ви нічого не бачили? Коли не бачили, то я таке вчиню, що ви і справді вже більше й не бачитимете нічого (І. Нечуй-Левицький); - Браття моє миле! - рече тоді полковник Шрам. - Тяжко моєму серцю! Не здолаю більш од вас таїтись! (П. Куліш); Однак запізнілого скрику того ніхто з них уже не чув, бо автобус рвонувся вперед, і все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Село не буде терпіти далі пакості!.. (М. Коцюбинський); - Нехай же знов моя коса чорніє, мов жалоба! Я сеї барви не зміню віднині вже до гроба (Леся Українка); "Покину матір! Довше не видержу",- думала Маруся (І. Нечуй-Левицький). - Пор. нада́лі.
БІ́ЛЬШЕу знач. прийм., з род. в. або із спол. ніж, як і знах. в. (при позначенні кількості та розміру вказує на їх перевищення); НАД[НА́ДІперед деякими сполученнями приголосних][НА́ДОрідше]із знах. в.,ПО́НАД[ПО́НАДІперед деякими сполученнями приголосних][ПО́НАДОрідше]із знах. в. (указують також на перевищення міри); ПА́ЧЕз род. в., заст., ірон. (указує на перевищення міри). Я доходжу до епізоду [в кіноплівці], що його треба викинути. Він величенький - більше сотні метрів (Ю. Яновський); За табором тяглося більше як сто тисяч возів (І. Нечуй-Левицький); [Любов:] Я люблю тебе, давно люблю, над життя, над щастя, над усе на світі (Леся Українка); Понад місяць минуло, перше ніж позбувся він своїх ран і поїхав на поправку додому (О. Довженко); Не перший рік лісок цей пану Я паче ока стережу (І. Манжура).
НАДА́ЛІ (на майбутній час), ДА́ЛІ, У ПОДА́ЛЬШОМУ, ВПЕРЕ́Д[УПЕРЕ́Д]заст. - Ви машини такі і надалі робіть - Це майбутнє річкового флоту... (Н. Забіла); - Ви не горюйте! Як знати, що.. буде, випаде уперед! (Марко Вовчок). - Пор. 3. бі́льше.
НАЙБІ́ЛЬШЕ[НАЙБІ́ЛЬШрідше] (щодо максимально можливого вияву інтенсивності якоїсь дії), НАЙДУ́ЖЧЕ, НАЙСИЛЬНІ́ШЕ, ЯКНАЙБІ́ЛЬШЕпідсил.,ЩОНАЙБІ́ЛЬШЕпідсил.,БІ́ЛЬШ ЗА ВСЕ[БІ́ЛЬШЕ ЗА ВСЕ] (ЗА ВСІХ - щодо людей і, рідше, тварин), БІЛЬШ УСЬО́ГО[БІ́ЛЬШЕ ВСЬОГО́]рідше,НАД УСЕ́[ПО́НАД УСЕ́]підсил.;ОСОБЛИ́ВО, НАЙПА́ЧЕзаст. (найбільшою мірою); НАЙГІ́РШЕ[НАЙГІ́РШ]розм. (стосовно того, що викликає несхвальне ставлення мовця). Вона жила тепер для своїх дітей, а найбільше втішалася своєю дочкою Мартусею (І. Нечуй-Левицький); - Гірше всього на світі не люблю задавак. - А кого найбільше любиш? (М. Стельмах); Митруньо налякався найдужче: заверещав не своїм голосом і став утікати (Л. Мартович); Почалась розмова, в якій сторожиха намагалась якнайбільше довідатись від Раїси та якнайбільше розповісти їй (М. Коцюбинський); - А на мене моральні сентенції впливають зовсім так само: щонайбільше тоді хочеться мені життя, вільної воленьки (Г. Хоткевич); Він більш за все любив читати книжки (І. Нечуй-Левицький); І от повів нас на прорив наш комісар, матрос балтійський, що над усе свій край любив (В. Сосюра); Заєць вимок під дощем, Заєць плаче під кущем: "Я боюся грому, зливи, І вовків, і тих лисиць, А найбільше й особливо - Псів, мисливців та рушниць!" (Л. Первомайський); Щоб не зросли ви на сором (Бійтесь найпаче того) Та не зробились позором Рідного краю свого! (П. Грабовський); У Бовтуновому гаю примусили вони селянина, щоб вів їх дві години гаєм. Олексій храбрував тут найгірше (П. Куліш). - Пор. 1. бі́льше, ду́же.
ПЕРЕВА́ЖНО (у більшій частині), ГОЛОВНИ́М ЧИ́НОМ, ГО́ЛОВНО, В ОСНОВНО́МУ, ЗДЕБІ́ЛЬШОГО, БІ́ЛЬШЕ[БІЛЬШ] розм., ЗДЕБІ́ЛЬШЕ[ЗДЕБІ́ЛЬШ][ЗДЕБІ́ЛЬША]рідше.В одному місці зібралась юрба, переважно жінки (М. Коцюбинський); Населення Запорізької Січі.. складалося головним чином з українських козаків (М. Рильський); З’їхалось багато гостей, головно родичів молодої і молодого (В. Гжицький); - Хай молоді скажуть. Бо ж вони, в основному, воюють (О. Довженко); Рельєф України здебільшого рівнинний (І. Цюпа); В лимані ловилась риба більше дністрова (І. Нечуй-Левицький); Мені зима було теж так розстроїла здоров’я, що я вже й по світі не могла ходити, а все більш лежала (Леся Українка); Здебільше розгублено металися [пасажири] по перону (О. Досвітній); Дворик.. засаджено де-не-де тривкими ростинами, здебільша агавами (Леся Українка).

Словник антонімів

БІЛЬШЕ МЕНШЕ
Вищий ступінь до багато. Вищий ступінь до мало.
Виконувати, виростати, заробити, з’їсти, принести, схопити більше чого-н., ніж... ~  менше чого-н., ніж... В кого-н. брати, забирати, загарбати, захопити більше чого-н., ніж... ~  менше чого-н., ніж... Привласнювати чого-н. більше, ніж... ~  чого-н. менше, ніж... Кому-н. давати, залишати чогось більше, ніж... ~  менше, ніж...
Більшменш - приблизно, в якійсь мірі, якоюсь мірою.
Мало вкусиш, більше ковтнеш (Народне прислів’я). Тільки й чуєш від них про це,- сердито подумав старшина про вчителя.- Менше б слів, а більше діла (О. Гончар). Літературознавці можуть уже подати не лише статті, а й більшменш ґрунтовні розвідки про видатних поетів, прозаїків та драматургів України (О. Білецький). Про людські муки немало написано книг. Наші муки були не більшими, але, напевне, і не меншими (М. Стельмах).
 Пор. ще: БАГАТИЙ ~ БІДНИЙ, ВЕЛИКИЙ ~ МАЛИЙ

Словник фразеологізмів

да́лі (бі́льше) [й (вже)] ні́куди. Уживається для вираження найбільшої міри вияву чого-небудь. Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б. Грінченко); Тихо й нудно і спека пекельна… Нікуди вже далі — ось-ось має щось трапитись (С. Васильченко); — Одне слово, забила [дочка шевця] мені баки — далі нікуди. Та й оженила таки ж на собі (Ю. Збанацький); На старість зробився Хорошун скупий далі нікуди: струхла дошка в паркані — нової не вставить, хоч дощок має досить, навіть дубових (Григір Тютюнник); Дивуватися мені було більше нікуди. Я розгублено, ошарашений такою кількістю книжок, подивився на Професора (Ю. Яновський).

да́лі (бі́льше) [й (вже)] ні́куди. Уживається для вираження найбільшої міри вияву чого-небудь. Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б. Грінченко); Тихо й нудно і спека пекельна… Нікуди вже далі — ось-ось має щось трапитись (С. Васильченко); — Одне слово, забила [дочка шевця] мені баки — далі нікуди. Та й оженила таки ж на собі (Ю. Збанацький); На старість зробився Хорошун скупий далі нікуди: струхла дошка в паркані — нової не вставить, хоч дощок має досить, навіть дубових (Григір Тютюнник); Дивуватися мені було більше нікуди. Я розгублено, ошарашений такою кількістю книжок, подивився на Професора (Ю. Яновський).

да́лі (бі́льше) [й (вже)] ні́куди. Уживається для вираження найбільшої міри вияву чого-небудь. Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б. Грінченко); Тихо й нудно і спека пекельна… Нікуди вже далі — ось-ось має щось трапитись (С. Васильченко); — Одне слово, забила [дочка шевця] мені баки — далі нікуди. Та й оженила таки ж на собі (Ю. Збанацький); На старість зробився Хорошун скупий далі нікуди: струхла дошка в паркані — нової не вставить, хоч дощок має досить, навіть дубових (Григір Тютюнник); Дивуватися мені було більше нікуди. Я розгублено, ошарашений такою кількістю книжок, подивився на Професора (Ю. Яновський).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нога́ [ніко́ли (бі́льше)] не сту́пить (не бу́де) чия. Хто-небудь більше не прийде до когось або кудись (уживається перев. при погрозі). — Весною житиму без вікон і дверей, а до того шкуродера нога моя не ступить (М. Стельмах); Віддавши ті гроші, що старий зоставив Йосипові, заклявся [Яків], що його нога ніколи не буде у невістчиному дворі! (Панас Мирний); Він того [насмішок] не дозволить, він зараз же забере своє манаття, і нога його більше не буде між отих насмішкуватих людей (Ю. Збанацький).

нога́ [ніко́ли (бі́льше)] не сту́пить (не бу́де) чия. Хто-небудь більше не прийде до когось або кудись (уживається перев. при погрозі). — Весною житиму без вікон і дверей, а до того шкуродера нога моя не ступить (М. Стельмах); Віддавши ті гроші, що старий зоставив Йосипові, заклявся [Яків], що його нога ніколи не буде у невістчиному дворі! (Панас Мирний); Він того [насмішок] не дозволить, він зараз же забере своє манаття, і нога його більше не буде між отих насмішкуватих людей (Ю. Збанацький).

щоб ноги́́ [бі́́льше] не було́́ чиєї, де. Уживається для вираження категоричної заборони кому-небудь бувати десь. — Ви вже вільні,— перебив його Зарічний.— Як? — А так, що йдіть під три чорти і щоб вашої ноги тут більше не було (М. Ю. Тарновський).

Словник синонімів

БІ́ЛЬШЕ (як вищий ступінь порівняння до присл. багато - у сполуч. з дієсл.), БІЛЬШрідше,ДУ́ЖЧЕ, СИЛЬНІ́ШЕ, ГІ́РШЕ[ГІРШ]розм.Половина солдатів відморозила носи, вуха й щоки, але значно більше постраждали у всіх ноги: на них відкрилися гнійні рани (З. Тулуб); - Відступись! - похмурніє ще більш Прокіп (Григорій Тютюнник); Він ще дужче згорбився, постарів, на обличчі став чорний (С. Чорнобривець); У голові їй полум’яніло, наче там усе сильніше й сильніше розгоралося багаття, обпалюючи мозок (Є. Гуцало); Бачить [панночка], що корюся, та ще гірш мене зневажає (Марко Вовчок). - Пор. 1. найбі́льше.
БІ́ЛЬШЕ (ужив. у складі конструкцій зі значенням порівняння, зіставлення, протиставлення і т. ін.), БІЛЬШрідше,ШВИ́ДШЕ, СКОРІ́ШЕ[СКОРІШрідше], ТОЧНІ́ШЕ (при уточненні сказаного вище, порівнюючи з ним). Має пристрасть він до книжок рідкісних, звідкись чудом добутих, за це дружина його називає вдома чорнокнижником, звісно, більше жартома (О. Гончар); Комірець в солдатському кожушку настільки вузенький, що має швидше символічне значення (І. Багмут); Одержане завдання не було для нього тягарем, воно скоріше було йому благословенням і перепусткою в царину бажаних подвигів (О. Гончар); Шукаючи очима, де б сісти, він тихо поніс свою загорнену у білий підрясник, скоріш жіночу, ніж чоловічу, постать до садової лавки (М. Коцюбинський).
БІ́ЛЬШЕ (ужив. у заперечних конструкціях зі значенням закінчення, припинення певної дії, відсутності або неможливості її в майбутньому), БІЛЬШрідше,УЖЕ́[ВЖЕ], ДА́ЛІ, ВІДНИ́НІ (підкреслюється ознака неможливості дії в майбутньому); ДО́ВШЕ (при дієсловах зі значенням тривалої дії). - Ви нічого не бачили? Коли не бачили, то я таке вчиню, що ви і справді вже більше й не бачитимете нічого (І. Нечуй-Левицький); - Браття моє миле! - рече тоді полковник Шрам. - Тяжко моєму серцю! Не здолаю більш од вас таїтись! (П. Куліш); Однак запізнілого скрику того ніхто з них уже не чув, бо автобус рвонувся вперед, і все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Село не буде терпіти далі пакості!.. (М. Коцюбинський); - Нехай же знов моя коса чорніє, мов жалоба! Я сеї барви не зміню віднині вже до гроба (Леся Українка); "Покину матір! Довше не видержу",- думала Маруся (І. Нечуй-Левицький). - Пор. нада́лі.
БІ́ЛЬШЕу знач. прийм., з род. в. або із спол. ніж, як і знах. в. (при позначенні кількості та розміру вказує на їх перевищення); НАД[НА́ДІперед деякими сполученнями приголосних][НА́ДОрідше]із знах. в.,ПО́НАД[ПО́НАДІперед деякими сполученнями приголосних][ПО́НАДОрідше]із знах. в. (указують також на перевищення міри); ПА́ЧЕз род. в., заст., ірон. (указує на перевищення міри). Я доходжу до епізоду [в кіноплівці], що його треба викинути. Він величенький - більше сотні метрів (Ю. Яновський); За табором тяглося більше як сто тисяч возів (І. Нечуй-Левицький); [Любов:] Я люблю тебе, давно люблю, над життя, над щастя, над усе на світі (Леся Українка); Понад місяць минуло, перше ніж позбувся він своїх ран і поїхав на поправку додому (О. Довженко); Не перший рік лісок цей пану Я паче ока стережу (І. Манжура).
НАДА́ЛІ (на майбутній час), ДА́ЛІ, У ПОДА́ЛЬШОМУ, ВПЕРЕ́Д[УПЕРЕ́Д]заст. - Ви машини такі і надалі робіть - Це майбутнє річкового флоту... (Н. Забіла); - Ви не горюйте! Як знати, що.. буде, випаде уперед! (Марко Вовчок). - Пор. 3. бі́льше.
НАЙБІ́ЛЬШЕ[НАЙБІ́ЛЬШрідше] (щодо максимально можливого вияву інтенсивності якоїсь дії), НАЙДУ́ЖЧЕ, НАЙСИЛЬНІ́ШЕ, ЯКНАЙБІ́ЛЬШЕпідсил.,ЩОНАЙБІ́ЛЬШЕпідсил.,БІ́ЛЬШ ЗА ВСЕ[БІ́ЛЬШЕ ЗА ВСЕ] (ЗА ВСІХ - щодо людей і, рідше, тварин), БІЛЬШ УСЬО́ГО[БІ́ЛЬШЕ ВСЬОГО́]рідше,НАД УСЕ́[ПО́НАД УСЕ́]підсил.;ОСОБЛИ́ВО, НАЙПА́ЧЕзаст. (найбільшою мірою); НАЙГІ́РШЕ[НАЙГІ́РШ]розм. (стосовно того, що викликає несхвальне ставлення мовця). Вона жила тепер для своїх дітей, а найбільше втішалася своєю дочкою Мартусею (І. Нечуй-Левицький); - Гірше всього на світі не люблю задавак. - А кого найбільше любиш? (М. Стельмах); Митруньо налякався найдужче: заверещав не своїм голосом і став утікати (Л. Мартович); Почалась розмова, в якій сторожиха намагалась якнайбільше довідатись від Раїси та якнайбільше розповісти їй (М. Коцюбинський); - А на мене моральні сентенції впливають зовсім так само: щонайбільше тоді хочеться мені життя, вільної воленьки (Г. Хоткевич); Він більш за все любив читати книжки (І. Нечуй-Левицький); І от повів нас на прорив наш комісар, матрос балтійський, що над усе свій край любив (В. Сосюра); Заєць вимок під дощем, Заєць плаче під кущем: "Я боюся грому, зливи, І вовків, і тих лисиць, А найбільше й особливо - Псів, мисливців та рушниць!" (Л. Первомайський); Щоб не зросли ви на сором (Бійтесь найпаче того) Та не зробились позором Рідного краю свого! (П. Грабовський); У Бовтуновому гаю примусили вони селянина, щоб вів їх дві години гаєм. Олексій храбрував тут найгірше (П. Куліш). - Пор. 1. бі́льше, ду́же.
ПЕРЕВА́ЖНО (у більшій частині), ГОЛОВНИ́М ЧИ́НОМ, ГО́ЛОВНО, В ОСНОВНО́МУ, ЗДЕБІ́ЛЬШОГО, БІ́ЛЬШЕ[БІЛЬШ] розм., ЗДЕБІ́ЛЬШЕ[ЗДЕБІ́ЛЬШ][ЗДЕБІ́ЛЬША]рідше.В одному місці зібралась юрба, переважно жінки (М. Коцюбинський); Населення Запорізької Січі.. складалося головним чином з українських козаків (М. Рильський); З’їхалось багато гостей, головно родичів молодої і молодого (В. Гжицький); - Хай молоді скажуть. Бо ж вони, в основному, воюють (О. Довженко); Рельєф України здебільшого рівнинний (І. Цюпа); В лимані ловилась риба більше дністрова (І. Нечуй-Левицький); Мені зима було теж так розстроїла здоров’я, що я вже й по світі не могла ходити, а все більш лежала (Леся Українка); Здебільше розгублено металися [пасажири] по перону (О. Досвітній); Дворик.. засаджено де-не-де тривкими ростинами, здебільша агавами (Леся Українка).

Словник антонімів

БІЛЬШЕ МЕНШЕ
Вищий ступінь до багато. Вищий ступінь до мало.
Виконувати, виростати, заробити, з’їсти, принести, схопити більше чого-н., ніж... ~  менше чого-н., ніж... В кого-н. брати, забирати, загарбати, захопити більше чого-н., ніж... ~  менше чого-н., ніж... Привласнювати чого-н. більше, ніж... ~  чого-н. менше, ніж... Кому-н. давати, залишати чогось більше, ніж... ~  менше, ніж...
Більшменш - приблизно, в якійсь мірі, якоюсь мірою.
Мало вкусиш, більше ковтнеш (Народне прислів’я). Тільки й чуєш від них про це,- сердито подумав старшина про вчителя.- Менше б слів, а більше діла (О. Гончар). Літературознавці можуть уже подати не лише статті, а й більшменш ґрунтовні розвідки про видатних поетів, прозаїків та драматургів України (О. Білецький). Про людські муки немало написано книг. Наші муки були не більшими, але, напевне, і не меншими (М. Стельмах).
 Пор. ще: БАГАТИЙ ~ БІДНИЙ, ВЕЛИКИЙ ~ МАЛИЙ

Словник фразеологізмів

да́лі (бі́льше) [й (вже)] ні́куди. Уживається для вираження найбільшої міри вияву чого-небудь. Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б. Грінченко); Тихо й нудно і спека пекельна… Нікуди вже далі — ось-ось має щось трапитись (С. Васильченко); — Одне слово, забила [дочка шевця] мені баки — далі нікуди. Та й оженила таки ж на собі (Ю. Збанацький); На старість зробився Хорошун скупий далі нікуди: струхла дошка в паркані — нової не вставить, хоч дощок має досить, навіть дубових (Григір Тютюнник); Дивуватися мені було більше нікуди. Я розгублено, ошарашений такою кількістю книжок, подивився на Професора (Ю. Яновський).

да́лі (бі́льше) [й (вже)] ні́куди. Уживається для вираження найбільшої міри вияву чого-небудь. Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б. Грінченко); Тихо й нудно і спека пекельна… Нікуди вже далі — ось-ось має щось трапитись (С. Васильченко); — Одне слово, забила [дочка шевця] мені баки — далі нікуди. Та й оженила таки ж на собі (Ю. Збанацький); На старість зробився Хорошун скупий далі нікуди: струхла дошка в паркані — нової не вставить, хоч дощок має досить, навіть дубових (Григір Тютюнник); Дивуватися мені було більше нікуди. Я розгублено, ошарашений такою кількістю книжок, подивився на Професора (Ю. Яновський).

да́лі (бі́льше) [й (вже)] ні́куди. Уживається для вираження найбільшої міри вияву чого-небудь. Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б. Грінченко); Тихо й нудно і спека пекельна… Нікуди вже далі — ось-ось має щось трапитись (С. Васильченко); — Одне слово, забила [дочка шевця] мені баки — далі нікуди. Та й оженила таки ж на собі (Ю. Збанацький); На старість зробився Хорошун скупий далі нікуди: струхла дошка в паркані — нової не вставить, хоч дощок має досить, навіть дубових (Григір Тютюнник); Дивуватися мені було більше нікуди. Я розгублено, ошарашений такою кількістю книжок, подивився на Професора (Ю. Яновський).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) [, як] кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

нога́ [ніко́ли (бі́льше)] не сту́пить (не бу́де) чия. Хто-небудь більше не прийде до когось або кудись (уживається перев. при погрозі). — Весною житиму без вікон і дверей, а до того шкуродера нога моя не ступить (М. Стельмах); Віддавши ті гроші, що старий зоставив Йосипові, заклявся [Яків], що його нога ніколи не буде у невістчиному дворі! (Панас Мирний); Він того [насмішок] не дозволить, він зараз же забере своє манаття, і нога його більше не буде між отих насмішкуватих людей (Ю. Збанацький).

нога́ [ніко́ли (бі́льше)] не сту́пить (не бу́де) чия. Хто-небудь більше не прийде до когось або кудись (уживається перев. при погрозі). — Весною житиму без вікон і дверей, а до того шкуродера нога моя не ступить (М. Стельмах); Віддавши ті гроші, що старий зоставив Йосипові, заклявся [Яків], що його нога ніколи не буде у невістчиному дворі! (Панас Мирний); Він того [насмішок] не дозволить, він зараз же забере своє манаття, і нога його більше не буде між отих насмішкуватих людей (Ю. Збанацький).

щоб ноги́́ [бі́́льше] не було́́ чиєї, де. Уживається для вираження категоричної заборони кому-небудь бувати десь. — Ви вже вільні,— перебив його Зарічний.— Як? — А так, що йдіть під три чорти і щоб вашої ноги тут більше не було (М. Ю. Тарновський).