-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | бі́льшати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | бі́льшаймо |
| 2 особа | бі́льшай | бі́льшайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бі́льшатиму | бі́льшатимемо, бі́льшатимем |
| 2 особа | бі́льшатимеш | бі́льшатимете |
| 3 особа | бі́льшатиме | бі́льшатимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бі́льшаю | бі́льшаємо, бі́льшаєм |
| 2 особа | бі́льшаєш | бі́льшаєте |
| 3 особа | бі́льшає | бі́льшають |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| бі́льшаючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | бі́льшав | бі́льшали |
| жін. р. | бі́льшала |
| сер. р. | бі́льшало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| бі́льшавши |
Словник синонімів
ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ (ставати більшим за кількістю, розміром, тривалістю і т. ін.), БІ́ЛЬШАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ рідше, ЗРОСТА́ТИ, РОСТИ́, ВИРОСТА́ТИ, ПРИРОСТА́ТИ, ПРИБУВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИСЯ розм., ПРИБІЛЬША́ТИСЯ діал.; ПІДВИ́ЩУВАТИСЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ПІДНІМА́ТИСЯ, ПІДІЙМА́ТИСЯ (перев. про рівень чого-небудь); НАРО́ЩУВАТИСЯ, РОЗРОСТА́ТИСЯ, МНО́ЖИТИСЯ, ПРИМНО́ЖУВАТИСЯ, ПОМНО́ЖУВАТИСЯ (значно збільшуватися). - Док.: збі́льшитися, побі́льшати, побі́льшитися, зрости́, ви́рости, прирости́, прибу́ти, прибі́льшитися, підви́щитися, піднести́ся, підня́тися, підійня́тися, розрости́ся, примно́житися, помно́житися. Мов снігова лавина, що котиться з гори, збільшується натовп (П. Колесник); Натовп сунув і більшав раз у раз (Ю. Смолич); Цілий день шаленіє хуртовина, і ростуть на дорозі замети (М. Хвильовий); Земельки щороку приростало, звеселяючи його неспокійні очі (М. Стельмах); Кажуть, на овес підвищилася ціна (С. Чорнобривець); Хутір Кураєвий виріс і розрісся в степу біля кількох землянок (О. Гончар); Їхній плач бився під куполом старої церкви, перелунював, множився (В. Яворівський).
ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ (ставати сильнішим, інтенсивнішим у своєму вияві), ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ, БІ́ЛЬШАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ, ДУ́ЖЧАТИ, СИЛЬНІ́ШАТИ, НАРОСТА́ТИ, НАРО́ЩУВАТИСЯ рідше, РОСТИ́, ЗРОСТА́ТИ, ВИРОСТА́ТИ, РОЗРОСТА́ТИСЯ, ВА́ЖЧАТИ, РОЗШИ́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ПІДНІМА́ТИСЯ [ПІДІЙМА́ТИСЯ], ПІДНО́СИТИСЯ, УМНОЖА́ТИСЯ, ПОДВО́ЮВАТИСЯ, ПОТРО́ЮВАТИСЯ, ПОДЕСЯТЕРЯ́ТИСЯ, ІНТЕНСИФІКУВА́ТИСЯ перев. книжн., АКТИВІЗУВА́ТИСЯ перев. книжн., ЗМАГА́ТИСЯ розм., ДУ́ЖАТИ діал.; ПОГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ЗАГО́СТРЮВАТИСЯ, РОЗ’Я́ТРЮВАТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ [РОЗПАЛЯТИСЯ], РОЗЖЕ́ВРЮВАТИСЯ розм., РОЗПІКА́ТИСЯ розм. (про почуття, переживання). - Док.: поси́литися, збі́льшитися, побі́льшати, побі́льшитися, поду́жчати, посильні́шати, нарости́, зрости́, ви́рости, розрости́ся, пова́жчати, розши́ритися, здійня́тися, підійня́тися [підня́тися], піднести́ся, умно́житися, подво́їтися, потро́їтися, подесятери́тися, інтенсифікува́тися, активізува́тися, погли́битися, загостри́тися, роз’ятри́тися, розпали́тися, розже́врітися, розпекти́ся. Гуркіт посилюється. Тепер уже чути, як дирчить пилка і методично стукає впертий молоток столяра (І. Кочерга); Збільшується значення культурно-творчої праці, яка не повинна одставати від освітньої праці (В. Еллан); Йшов дощ. То більшав, то трохи втихав (С. Масляк); Обіцяла [Тетяна] вигнати Пріську з двору. Не вигнала вона та не допекла до краю тільки заради тієї прихильності панової до молодиці, що з кожним днем побільшувалася (Л. Яновська); Кулі б’ються знов і знову в груди Вові. Дужча шум (В. Сосюра); Мелодія то сильнішала, звучала на повний голос, то - нараз - стихала (М. Олійник); Напруга наростала. Жінки розгублено перешіптувались. Гнівно загули чоловіки (О. Гончар); У той час, коли підтягувалися тили і вглибині нарощувався удар, передові частини продовжували розвідку боєм (І. Цюпа); Я люблю тебе так через те, Що гидуєш ти словом мертвячим, Що в тобі самостійність росте, Що вселюдським хворієш ти плачем (переклад П. Грабовського); Народжувався біль, зростав страх до свого людського життя, фіксувалися слова ненаписаних книг (Ю. Яновський); Шум лісу виростав в незрозумілий всесвітовий хаос (Г. Хоткевич); Жаль розростається в його [Федора] душі дужче, копирсає в серці глибше (Панас Мирний); Тиша важчає. Терпнуть губи, Тиша репне навпіл ось-ось (В. Симоненко); В останні десятиліття спостережні можливості астрономії значно розширились (з журналу); Голос то згасав, то знов здіймався і міцно бринів (З. Тулуб); Всі сиділи мовчки і чули, як у всіх них підіймається гнів (М. Грушевський); Ось мигнуло щось перед очима - жовте, кругле, дрібненьке... Невже філоксера? Увага подвоюється, зіниці ширшають (М. Коцюбинський); - Ворогувати найлегше, а ви от станьте друзями, тоді й сили у вас потрояться і користі ви принесете громаді більше (Д. Бедзик); Короленко здивовано відзначив, що увага дівчини до нього подесятерилася (В. Собко); Лексикографічна діяльність [в Україні] протягом останніх десятиріч значно інтенсифікувалася (з журналу); Під час фізичної праці переважає м’язова діяльність, під час розумової - активізуються процеси мислення (з підручника); Роздразнення та несупокій між народом чимдалі змагалися (І. Франко); Потім у них почався розлад, який поглиблювався все далі й далі (Л. Дмитерко); Павло попросив ще чаю ..Гарячий, пахучий напій розійшовся по тілу, приємно зігріваючи його, але почуття голоду ще більше загострилося (В. Кучер); Апетит [Джонса] все більше й більше роз’ятрювався від запаху страв (І. Багмут); Щодень політичні пристрасті розпалювалися (В. Минко); Чи тільки справді то сніги біліють? А може, то розжеврілася туга? (Леся Українка); Сварка між вельможними панами розпікалась чимраз дужче (Я. Качура). - Пор. 2. рости́.
РОСТИ́ (про людину, тварину, рослину - збільшуватися в результаті життєвого процесу; ставати вищим, довшим тощо), ВИРОСТА́ТИ, ЗРОСТА́ТИ, ПІДРОСТА́ТИ, ПІДІЙМА́ТИСЯ [ПІДНІМА́ТИСЯ], ПІДВИ́ЩУВАТИСЯ, БІ́ЛЬШАТИ, ВИТЯГА́ТИСЯ розм., ВИТЯ́ГУВАТИСЯ розм.; ТЯГНУ́ТИСЯ, ТЯГТИ́СЯ, ПІДБИВА́ТИСЯ розм. рідко (перев. зі сл. вгору); ВИГОДО́ВУВАТИСЯ (перев. про тварину); ПІДНО́СИТИСЯ, ПІДВО́ДИТИСЯ рідко; ПРОЗЯБА́ТИ діал. (про рослину); НАДРОСТА́ТИ (трохи). - Док.: ви́рости, зрости́, підрости́, підійня́тися [підня́тися], підви́щитися, побі́льшати, підбі́льшати, ви́тягнутися, ви́тягтися, ви́гнатися, ви́бехкатися розм. підби́тися, ви́годуватися, піднести́ся, підвести́ся, надрости́. Рости великий та будь багатий (М. Номис); Рости, рости, тополенько, Все вгору та вгору! (Т. Шевченко); Що більше виростав той хлопчик, то він кращав (Марко Вовчок); Все, що не візьмеш, зростає поволі і з власних начатків (М. Зеров); А на тій ниві росте-зростає, як рута зелена, буйна пшениця (М. Коцюбинський); Туго росла дитина, а все ж підростала (М. Коцюбинський); Підіймалася в парниках розсада (О. Гончар); Діти на селі - поміч.. Піднялись трохи хлопці, - треба їх до діла призвичаїти (Панас Мирний); Більшають діти - більшають і клопоти (прислів’я); Павлик підбільшав (І. Нечуй-Левицький); За цю зиму парубок якось витягнувся (М. Стельмах); - Ти наче отой вербовий пагін, який учора застромили в чорну весняну землю, - тягнутись йому й тягнутись угору (Є. Гуцало); От уже сходи зеленіють, от підбиваються вгору, колос викидають (Б. Грінченко); Підстрижені дерева росли скрізь вподовж алей і стежок, але жодне з дерев не підносилося вище метра від землі (Ю. Смолич); Трава підводиться, п’янюча й густа (М. Терещенко); Ні виноград, ні дерево оливне там не прозябає (Лесь Мартович); Надростає трава.
Словник відмінків
| Інфінітив | бі́льшати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | бі́льшаймо |
| 2 особа | бі́льшай | бі́льшайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бі́льшатиму | бі́льшатимемо, бі́льшатимем |
| 2 особа | бі́льшатимеш | бі́льшатимете |
| 3 особа | бі́льшатиме | бі́льшатимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бі́льшаю | бі́льшаємо, бі́льшаєм |
| 2 особа | бі́льшаєш | бі́льшаєте |
| 3 особа | бі́льшає | бі́льшають |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| бі́льшаючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | бі́льшав | бі́льшали |
| жін. р. | бі́льшала |
| сер. р. | бі́льшало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| бі́льшавши |
Словник синонімів
ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ (ставати більшим за кількістю, розміром, тривалістю і т. ін.), БІ́ЛЬШАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ рідше, ЗРОСТА́ТИ, РОСТИ́, ВИРОСТА́ТИ, ПРИРОСТА́ТИ, ПРИБУВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИСЯ розм., ПРИБІЛЬША́ТИСЯ діал.; ПІДВИ́ЩУВАТИСЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ПІДНІМА́ТИСЯ, ПІДІЙМА́ТИСЯ (перев. про рівень чого-небудь); НАРО́ЩУВАТИСЯ, РОЗРОСТА́ТИСЯ, МНО́ЖИТИСЯ, ПРИМНО́ЖУВАТИСЯ, ПОМНО́ЖУВАТИСЯ (значно збільшуватися). - Док.: збі́льшитися, побі́льшати, побі́льшитися, зрости́, ви́рости, прирости́, прибу́ти, прибі́льшитися, підви́щитися, піднести́ся, підня́тися, підійня́тися, розрости́ся, примно́житися, помно́житися. Мов снігова лавина, що котиться з гори, збільшується натовп (П. Колесник); Натовп сунув і більшав раз у раз (Ю. Смолич); Цілий день шаленіє хуртовина, і ростуть на дорозі замети (М. Хвильовий); Земельки щороку приростало, звеселяючи його неспокійні очі (М. Стельмах); Кажуть, на овес підвищилася ціна (С. Чорнобривець); Хутір Кураєвий виріс і розрісся в степу біля кількох землянок (О. Гончар); Їхній плач бився під куполом старої церкви, перелунював, множився (В. Яворівський).
ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ (ставати сильнішим, інтенсивнішим у своєму вияві), ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ, БІ́ЛЬШАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ, ДУ́ЖЧАТИ, СИЛЬНІ́ШАТИ, НАРОСТА́ТИ, НАРО́ЩУВАТИСЯ рідше, РОСТИ́, ЗРОСТА́ТИ, ВИРОСТА́ТИ, РОЗРОСТА́ТИСЯ, ВА́ЖЧАТИ, РОЗШИ́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ПІДНІМА́ТИСЯ [ПІДІЙМА́ТИСЯ], ПІДНО́СИТИСЯ, УМНОЖА́ТИСЯ, ПОДВО́ЮВАТИСЯ, ПОТРО́ЮВАТИСЯ, ПОДЕСЯТЕРЯ́ТИСЯ, ІНТЕНСИФІКУВА́ТИСЯ перев. книжн., АКТИВІЗУВА́ТИСЯ перев. книжн., ЗМАГА́ТИСЯ розм., ДУ́ЖАТИ діал.; ПОГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ЗАГО́СТРЮВАТИСЯ, РОЗ’Я́ТРЮВАТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ [РОЗПАЛЯТИСЯ], РОЗЖЕ́ВРЮВАТИСЯ розм., РОЗПІКА́ТИСЯ розм. (про почуття, переживання). - Док.: поси́литися, збі́льшитися, побі́льшати, побі́льшитися, поду́жчати, посильні́шати, нарости́, зрости́, ви́рости, розрости́ся, пова́жчати, розши́ритися, здійня́тися, підійня́тися [підня́тися], піднести́ся, умно́житися, подво́їтися, потро́їтися, подесятери́тися, інтенсифікува́тися, активізува́тися, погли́битися, загостри́тися, роз’ятри́тися, розпали́тися, розже́врітися, розпекти́ся. Гуркіт посилюється. Тепер уже чути, як дирчить пилка і методично стукає впертий молоток столяра (І. Кочерга); Збільшується значення культурно-творчої праці, яка не повинна одставати від освітньої праці (В. Еллан); Йшов дощ. То більшав, то трохи втихав (С. Масляк); Обіцяла [Тетяна] вигнати Пріську з двору. Не вигнала вона та не допекла до краю тільки заради тієї прихильності панової до молодиці, що з кожним днем побільшувалася (Л. Яновська); Кулі б’ються знов і знову в груди Вові. Дужча шум (В. Сосюра); Мелодія то сильнішала, звучала на повний голос, то - нараз - стихала (М. Олійник); Напруга наростала. Жінки розгублено перешіптувались. Гнівно загули чоловіки (О. Гончар); У той час, коли підтягувалися тили і вглибині нарощувався удар, передові частини продовжували розвідку боєм (І. Цюпа); Я люблю тебе так через те, Що гидуєш ти словом мертвячим, Що в тобі самостійність росте, Що вселюдським хворієш ти плачем (переклад П. Грабовського); Народжувався біль, зростав страх до свого людського життя, фіксувалися слова ненаписаних книг (Ю. Яновський); Шум лісу виростав в незрозумілий всесвітовий хаос (Г. Хоткевич); Жаль розростається в його [Федора] душі дужче, копирсає в серці глибше (Панас Мирний); Тиша важчає. Терпнуть губи, Тиша репне навпіл ось-ось (В. Симоненко); В останні десятиліття спостережні можливості астрономії значно розширились (з журналу); Голос то згасав, то знов здіймався і міцно бринів (З. Тулуб); Всі сиділи мовчки і чули, як у всіх них підіймається гнів (М. Грушевський); Ось мигнуло щось перед очима - жовте, кругле, дрібненьке... Невже філоксера? Увага подвоюється, зіниці ширшають (М. Коцюбинський); - Ворогувати найлегше, а ви от станьте друзями, тоді й сили у вас потрояться і користі ви принесете громаді більше (Д. Бедзик); Короленко здивовано відзначив, що увага дівчини до нього подесятерилася (В. Собко); Лексикографічна діяльність [в Україні] протягом останніх десятиріч значно інтенсифікувалася (з журналу); Під час фізичної праці переважає м’язова діяльність, під час розумової - активізуються процеси мислення (з підручника); Роздразнення та несупокій між народом чимдалі змагалися (І. Франко); Потім у них почався розлад, який поглиблювався все далі й далі (Л. Дмитерко); Павло попросив ще чаю ..Гарячий, пахучий напій розійшовся по тілу, приємно зігріваючи його, але почуття голоду ще більше загострилося (В. Кучер); Апетит [Джонса] все більше й більше роз’ятрювався від запаху страв (І. Багмут); Щодень політичні пристрасті розпалювалися (В. Минко); Чи тільки справді то сніги біліють? А може, то розжеврілася туга? (Леся Українка); Сварка між вельможними панами розпікалась чимраз дужче (Я. Качура). - Пор. 2. рости́.
РОСТИ́ (про людину, тварину, рослину - збільшуватися в результаті життєвого процесу; ставати вищим, довшим тощо), ВИРОСТА́ТИ, ЗРОСТА́ТИ, ПІДРОСТА́ТИ, ПІДІЙМА́ТИСЯ [ПІДНІМА́ТИСЯ], ПІДВИ́ЩУВАТИСЯ, БІ́ЛЬШАТИ, ВИТЯГА́ТИСЯ розм., ВИТЯ́ГУВАТИСЯ розм.; ТЯГНУ́ТИСЯ, ТЯГТИ́СЯ, ПІДБИВА́ТИСЯ розм. рідко (перев. зі сл. вгору); ВИГОДО́ВУВАТИСЯ (перев. про тварину); ПІДНО́СИТИСЯ, ПІДВО́ДИТИСЯ рідко; ПРОЗЯБА́ТИ діал. (про рослину); НАДРОСТА́ТИ (трохи). - Док.: ви́рости, зрости́, підрости́, підійня́тися [підня́тися], підви́щитися, побі́льшати, підбі́льшати, ви́тягнутися, ви́тягтися, ви́гнатися, ви́бехкатися розм. підби́тися, ви́годуватися, піднести́ся, підвести́ся, надрости́. Рости великий та будь багатий (М. Номис); Рости, рости, тополенько, Все вгору та вгору! (Т. Шевченко); Що більше виростав той хлопчик, то він кращав (Марко Вовчок); Все, що не візьмеш, зростає поволі і з власних начатків (М. Зеров); А на тій ниві росте-зростає, як рута зелена, буйна пшениця (М. Коцюбинський); Туго росла дитина, а все ж підростала (М. Коцюбинський); Підіймалася в парниках розсада (О. Гончар); Діти на селі - поміч.. Піднялись трохи хлопці, - треба їх до діла призвичаїти (Панас Мирний); Більшають діти - більшають і клопоти (прислів’я); Павлик підбільшав (І. Нечуй-Левицький); За цю зиму парубок якось витягнувся (М. Стельмах); - Ти наче отой вербовий пагін, який учора застромили в чорну весняну землю, - тягнутись йому й тягнутись угору (Є. Гуцало); От уже сходи зеленіють, от підбиваються вгору, колос викидають (Б. Грінченко); Підстрижені дерева росли скрізь вподовж алей і стежок, але жодне з дерев не підносилося вище метра від землі (Ю. Смолич); Трава підводиться, п’янюча й густа (М. Терещенко); Ні виноград, ні дерево оливне там не прозябає (Лесь Мартович); Надростає трава.