-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

БІ́ЛЬШЕ (як вищий ступінь порівняння до присл. багато - у сполуч. з дієсл.), БІЛЬШрідше,ДУ́ЖЧЕ, СИЛЬНІ́ШЕ, ГІ́РШЕ[ГІРШ]розм.Половина солдатів відморозила носи, вуха й щоки, але значно більше постраждали у всіх ноги: на них відкрилися гнійні рани (З. Тулуб); - Відступись! - похмурніє ще більш Прокіп (Григорій Тютюнник); Він ще дужче згорбився, постарів, на обличчі став чорний (С. Чорнобривець); У голові їй полум’яніло, наче там усе сильніше й сильніше розгоралося багаття, обпалюючи мозок (Є. Гуцало); Бачить [панночка], що корюся, та ще гірш мене зневажає (Марко Вовчок). - Пор. 1. найбі́льше.
БІ́ЛЬШЕ (ужив. у складі конструкцій зі значенням порівняння, зіставлення, протиставлення і т. ін.), БІЛЬШрідше,ШВИ́ДШЕ, СКОРІ́ШЕ[СКОРІШрідше], ТОЧНІ́ШЕ (при уточненні сказаного вище, порівнюючи з ним). Має пристрасть він до книжок рідкісних, звідкись чудом добутих, за це дружина його називає вдома чорнокнижником, звісно, більше жартома (О. Гончар); Комірець в солдатському кожушку настільки вузенький, що має швидше символічне значення (І. Багмут); Одержане завдання не було для нього тягарем, воно скоріше було йому благословенням і перепусткою в царину бажаних подвигів (О. Гончар); Шукаючи очима, де б сісти, він тихо поніс свою загорнену у білий підрясник, скоріш жіночу, ніж чоловічу, постать до садової лавки (М. Коцюбинський).
БІ́ЛЬШЕ (ужив. у заперечних конструкціях зі значенням закінчення, припинення певної дії, відсутності або неможливості її в майбутньому), БІЛЬШрідше,УЖЕ́[ВЖЕ], ДА́ЛІ, ВІДНИ́НІ (підкреслюється ознака неможливості дії в майбутньому); ДО́ВШЕ (при дієсловах зі значенням тривалої дії). - Ви нічого не бачили? Коли не бачили, то я таке вчиню, що ви і справді вже більше й не бачитимете нічого (І. Нечуй-Левицький); - Браття моє миле! - рече тоді полковник Шрам. - Тяжко моєму серцю! Не здолаю більш од вас таїтись! (П. Куліш); Однак запізнілого скрику того ніхто з них уже не чув, бо автобус рвонувся вперед, і все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Село не буде терпіти далі пакості!.. (М. Коцюбинський); - Нехай же знов моя коса чорніє, мов жалоба! Я сеї барви не зміню віднині вже до гроба (Леся Українка); "Покину матір! Довше не видержу",- думала Маруся (І. Нечуй-Левицький). - Пор. нада́лі.
ПЕРЕВА́ЖНО (у більшій частині), ГОЛОВНИ́М ЧИ́НОМ, ГО́ЛОВНО, В ОСНОВНО́МУ, ЗДЕБІ́ЛЬШОГО, БІ́ЛЬШЕ[БІЛЬШ] розм., ЗДЕБІ́ЛЬШЕ[ЗДЕБІ́ЛЬШ][ЗДЕБІ́ЛЬША]рідше.В одному місці зібралась юрба, переважно жінки (М. Коцюбинський); Населення Запорізької Січі.. складалося головним чином з українських козаків (М. Рильський); З’їхалось багато гостей, головно родичів молодої і молодого (В. Гжицький); - Хай молоді скажуть. Бо ж вони, в основному, воюють (О. Довженко); Рельєф України здебільшого рівнинний (І. Цюпа); В лимані ловилась риба більше дністрова (І. Нечуй-Левицький); Мені зима було теж так розстроїла здоров’я, що я вже й по світі не могла ходити, а все більш лежала (Леся Українка); Здебільше розгублено металися [пасажири] по перону (О. Досвітній); Дворик.. засаджено де-не-де тривкими ростинами, здебільша агавами (Леся Українка).

Словник фразеологізмів

як (рідше мов, ні́би і т. ін.) о́ка в ло́бі (в голові́), зі сл. берегти́, гляді́ти, пильнува́ти і под. Дуже старанно, пильно і т. ін. Бережи, як ока в лобі (Укр.. присл..); Перше чумаки кременя дуже гляділи, як ока в лобі, бо без вогню не можна прожити (Нар. опов.); — Повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежину, як ока в лобі (І. Нечуй-Левицький); Які старі зв’язки були, то тих я бережу, як ока в голові (В. Стефаник); — Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові (Юліан Опільський). більш, ніж о́ка в ло́бі. Матір [парубок] поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок). як о́ка. — Хазяйського добра гляжу як ока (Г. Квітка-Основ’яненко).

ма́ти ві́льні ру́ки. Бути не зайнятим, не обтяженим роботою, якими-небудь обов’язками і т. ін. Нарешті вона мала вільні руки і могла зайнятися улюбленою справою. ма́ти бі́льш ві́льну ру́ку. З державної служби перейшов на приватну адвокатуру, обманюючи себе тим, що, мовляв, на цьому полі матиме більш вільну руку (Ірина Вільде).

ні більш ні менш. Рівно стільки, скільки треба; якраз. [Жірондист:] Ідея — вічна. [Монтаньяр:] Як і ваше тіло, ні більш ні менш (Леся Українка).

Словник синонімів

БІ́ЛЬШЕ (як вищий ступінь порівняння до присл. багато - у сполуч. з дієсл.), БІЛЬШрідше,ДУ́ЖЧЕ, СИЛЬНІ́ШЕ, ГІ́РШЕ[ГІРШ]розм.Половина солдатів відморозила носи, вуха й щоки, але значно більше постраждали у всіх ноги: на них відкрилися гнійні рани (З. Тулуб); - Відступись! - похмурніє ще більш Прокіп (Григорій Тютюнник); Він ще дужче згорбився, постарів, на обличчі став чорний (С. Чорнобривець); У голові їй полум’яніло, наче там усе сильніше й сильніше розгоралося багаття, обпалюючи мозок (Є. Гуцало); Бачить [панночка], що корюся, та ще гірш мене зневажає (Марко Вовчок). - Пор. 1. найбі́льше.
БІ́ЛЬШЕ (ужив. у складі конструкцій зі значенням порівняння, зіставлення, протиставлення і т. ін.), БІЛЬШрідше,ШВИ́ДШЕ, СКОРІ́ШЕ[СКОРІШрідше], ТОЧНІ́ШЕ (при уточненні сказаного вище, порівнюючи з ним). Має пристрасть він до книжок рідкісних, звідкись чудом добутих, за це дружина його називає вдома чорнокнижником, звісно, більше жартома (О. Гончар); Комірець в солдатському кожушку настільки вузенький, що має швидше символічне значення (І. Багмут); Одержане завдання не було для нього тягарем, воно скоріше було йому благословенням і перепусткою в царину бажаних подвигів (О. Гончар); Шукаючи очима, де б сісти, він тихо поніс свою загорнену у білий підрясник, скоріш жіночу, ніж чоловічу, постать до садової лавки (М. Коцюбинський).
БІ́ЛЬШЕ (ужив. у заперечних конструкціях зі значенням закінчення, припинення певної дії, відсутності або неможливості її в майбутньому), БІЛЬШрідше,УЖЕ́[ВЖЕ], ДА́ЛІ, ВІДНИ́НІ (підкреслюється ознака неможливості дії в майбутньому); ДО́ВШЕ (при дієсловах зі значенням тривалої дії). - Ви нічого не бачили? Коли не бачили, то я таке вчиню, що ви і справді вже більше й не бачитимете нічого (І. Нечуй-Левицький); - Браття моє миле! - рече тоді полковник Шрам. - Тяжко моєму серцю! Не здолаю більш од вас таїтись! (П. Куліш); Однак запізнілого скрику того ніхто з них уже не чув, бо автобус рвонувся вперед, і все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Село не буде терпіти далі пакості!.. (М. Коцюбинський); - Нехай же знов моя коса чорніє, мов жалоба! Я сеї барви не зміню віднині вже до гроба (Леся Українка); "Покину матір! Довше не видержу",- думала Маруся (І. Нечуй-Левицький). - Пор. нада́лі.
ПЕРЕВА́ЖНО (у більшій частині), ГОЛОВНИ́М ЧИ́НОМ, ГО́ЛОВНО, В ОСНОВНО́МУ, ЗДЕБІ́ЛЬШОГО, БІ́ЛЬШЕ[БІЛЬШ] розм., ЗДЕБІ́ЛЬШЕ[ЗДЕБІ́ЛЬШ][ЗДЕБІ́ЛЬША]рідше.В одному місці зібралась юрба, переважно жінки (М. Коцюбинський); Населення Запорізької Січі.. складалося головним чином з українських козаків (М. Рильський); З’їхалось багато гостей, головно родичів молодої і молодого (В. Гжицький); - Хай молоді скажуть. Бо ж вони, в основному, воюють (О. Довженко); Рельєф України здебільшого рівнинний (І. Цюпа); В лимані ловилась риба більше дністрова (І. Нечуй-Левицький); Мені зима було теж так розстроїла здоров’я, що я вже й по світі не могла ходити, а все більш лежала (Леся Українка); Здебільше розгублено металися [пасажири] по перону (О. Досвітній); Дворик.. засаджено де-не-де тривкими ростинами, здебільша агавами (Леся Українка).

Словник фразеологізмів

як (рідше мов, ні́би і т. ін.) о́ка в ло́бі (в голові́), зі сл. берегти́, гляді́ти, пильнува́ти і под. Дуже старанно, пильно і т. ін. Бережи, як ока в лобі (Укр.. присл..); Перше чумаки кременя дуже гляділи, як ока в лобі, бо без вогню не можна прожити (Нар. опов.); — Повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежину, як ока в лобі (І. Нечуй-Левицький); Які старі зв’язки були, то тих я бережу, як ока в голові (В. Стефаник); — Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові (Юліан Опільський). більш, ніж о́ка в ло́бі. Матір [парубок] поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок). як о́ка. — Хазяйського добра гляжу як ока (Г. Квітка-Основ’яненко).

ма́ти ві́льні ру́ки. Бути не зайнятим, не обтяженим роботою, якими-небудь обов’язками і т. ін. Нарешті вона мала вільні руки і могла зайнятися улюбленою справою. ма́ти бі́льш ві́льну ру́ку. З державної служби перейшов на приватну адвокатуру, обманюючи себе тим, що, мовляв, на цьому полі матиме більш вільну руку (Ірина Вільде).

ні більш ні менш. Рівно стільки, скільки треба; якраз. [Жірондист:] Ідея — вічна. [Монтаньяр:] Як і ваше тіло, ні більш ні менш (Леся Українка).

Словник синонімів

БІ́ЛЬШЕ (як вищий ступінь порівняння до присл. багато - у сполуч. з дієсл.), БІЛЬШрідше,ДУ́ЖЧЕ, СИЛЬНІ́ШЕ, ГІ́РШЕ[ГІРШ]розм.Половина солдатів відморозила носи, вуха й щоки, але значно більше постраждали у всіх ноги: на них відкрилися гнійні рани (З. Тулуб); - Відступись! - похмурніє ще більш Прокіп (Григорій Тютюнник); Він ще дужче згорбився, постарів, на обличчі став чорний (С. Чорнобривець); У голові їй полум’яніло, наче там усе сильніше й сильніше розгоралося багаття, обпалюючи мозок (Є. Гуцало); Бачить [панночка], що корюся, та ще гірш мене зневажає (Марко Вовчок). - Пор. 1. найбі́льше.
БІ́ЛЬШЕ (ужив. у складі конструкцій зі значенням порівняння, зіставлення, протиставлення і т. ін.), БІЛЬШрідше,ШВИ́ДШЕ, СКОРІ́ШЕ[СКОРІШрідше], ТОЧНІ́ШЕ (при уточненні сказаного вище, порівнюючи з ним). Має пристрасть він до книжок рідкісних, звідкись чудом добутих, за це дружина його називає вдома чорнокнижником, звісно, більше жартома (О. Гончар); Комірець в солдатському кожушку настільки вузенький, що має швидше символічне значення (І. Багмут); Одержане завдання не було для нього тягарем, воно скоріше було йому благословенням і перепусткою в царину бажаних подвигів (О. Гончар); Шукаючи очима, де б сісти, він тихо поніс свою загорнену у білий підрясник, скоріш жіночу, ніж чоловічу, постать до садової лавки (М. Коцюбинський).
БІ́ЛЬШЕ (ужив. у заперечних конструкціях зі значенням закінчення, припинення певної дії, відсутності або неможливості її в майбутньому), БІЛЬШрідше,УЖЕ́[ВЖЕ], ДА́ЛІ, ВІДНИ́НІ (підкреслюється ознака неможливості дії в майбутньому); ДО́ВШЕ (при дієсловах зі значенням тривалої дії). - Ви нічого не бачили? Коли не бачили, то я таке вчиню, що ви і справді вже більше й не бачитимете нічого (І. Нечуй-Левицький); - Браття моє миле! - рече тоді полковник Шрам. - Тяжко моєму серцю! Не здолаю більш од вас таїтись! (П. Куліш); Однак запізнілого скрику того ніхто з них уже не чув, бо автобус рвонувся вперед, і все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Село не буде терпіти далі пакості!.. (М. Коцюбинський); - Нехай же знов моя коса чорніє, мов жалоба! Я сеї барви не зміню віднині вже до гроба (Леся Українка); "Покину матір! Довше не видержу",- думала Маруся (І. Нечуй-Левицький). - Пор. нада́лі.
ПЕРЕВА́ЖНО (у більшій частині), ГОЛОВНИ́М ЧИ́НОМ, ГО́ЛОВНО, В ОСНОВНО́МУ, ЗДЕБІ́ЛЬШОГО, БІ́ЛЬШЕ[БІЛЬШ] розм., ЗДЕБІ́ЛЬШЕ[ЗДЕБІ́ЛЬШ][ЗДЕБІ́ЛЬША]рідше.В одному місці зібралась юрба, переважно жінки (М. Коцюбинський); Населення Запорізької Січі.. складалося головним чином з українських козаків (М. Рильський); З’їхалось багато гостей, головно родичів молодої і молодого (В. Гжицький); - Хай молоді скажуть. Бо ж вони, в основному, воюють (О. Довженко); Рельєф України здебільшого рівнинний (І. Цюпа); В лимані ловилась риба більше дністрова (І. Нечуй-Левицький); Мені зима було теж так розстроїла здоров’я, що я вже й по світі не могла ходити, а все більш лежала (Леся Українка); Здебільше розгублено металися [пасажири] по перону (О. Досвітній); Дворик.. засаджено де-не-де тривкими ростинами, здебільша агавами (Леся Українка).

Словник фразеологізмів

як (рідше мов, ні́би і т. ін.) о́ка в ло́бі (в голові́), зі сл. берегти́, гляді́ти, пильнува́ти і под. Дуже старанно, пильно і т. ін. Бережи, як ока в лобі (Укр.. присл..); Перше чумаки кременя дуже гляділи, як ока в лобі, бо без вогню не можна прожити (Нар. опов.); — Повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежину, як ока в лобі (І. Нечуй-Левицький); Які старі зв’язки були, то тих я бережу, як ока в голові (В. Стефаник); — Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові (Юліан Опільський). більш, ніж о́ка в ло́бі. Матір [парубок] поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок). як о́ка. — Хазяйського добра гляжу як ока (Г. Квітка-Основ’яненко).

ма́ти ві́льні ру́ки. Бути не зайнятим, не обтяженим роботою, якими-небудь обов’язками і т. ін. Нарешті вона мала вільні руки і могла зайнятися улюбленою справою. ма́ти бі́льш ві́льну ру́ку. З державної служби перейшов на приватну адвокатуру, обманюючи себе тим, що, мовляв, на цьому полі матиме більш вільну руку (Ірина Вільде).

ні більш ні менш. Рівно стільки, скільки треба; якраз. [Жірондист:] Ідея — вічна. [Монтаньяр:] Як і ваше тіло, ні більш ні менш (Леся Українка).