більмо 1

-1-
іменник середнього роду
* Але: два, три, чотири більма́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний більмо́ бі́льма
родовий більма́ більм
давальний більму́ бі́льмам
знахідний більмо́ бі́льма
орудний більмо́м бі́льмами
місцевий на/у більмі́ на/у бі́льмах
кличний більмо́* бі́льма*

Словник синонімів

БІЛЬМО́ (білувата пляма на роговій оболонці ока, яка спричиняється до сліпоти), ЛЕЙКО́МАмед.,ПОЛУ́ДАрідше,СКА́ЛКАрозм.Крива, з більмом на оці баба внесла самовар (Л. Дмитерко); [Кнур:] Дочко моя! дитино моя! Краще б я осліп або мені полуда очі заслала, ніж приходиться мені бачити тебе у сьому чорному уборі (Панас Мирний); Увійшов отець Єремія, сухий, як опеньок, низькоокий, ще й видроокий, з скалкою на одному оці (І. Нечуй-Левицький).
О́ЧІмн. (орган зору), ЗІР, ЗІНИ́ЦІрідше, БІ́ЛЬМАзневажл., БАНЬКИвульг., БА́ЛУХИвульг., СЛІ́ПИвульг., СЛІПАКИ́вульг., СЛІ́ПНІвульг.; ВИ́РЛАрозм. (випуклі, витріщені). Вір своїм очам, а не чужим речам [прислів’я]; Сумна коса і зір чудовий комусь приснилися давно... Вишневі губи, чорні брови, пісні дівочі вечорові і шум акації в вікно... (В. Сосюра); - Я вмерла, щоб ланцюг скороминущих літ Зімкнути з вічністю; зіниці я склепила, Щоб їх розкрити там, у непомеркний світ (М. Зеров); [Гострохвостий:] Хіба ж мені батьки більма засліпили? Хіба ж я не бачу, що таке Єфросина, а що таке Оленка? (І. Нечуй-Левицький); [Гарасим:] Своїми очима бачив, оцими самими баньками дивився (Панас Мирний); Він увесь став багровий, балухи наллялись кров’ю, руки йому тремтіли (О. Досвітній); - Ще ж темно... Не дадуть і поспати. - Темно... Розтули сліпи - розвидниться (А. Іщук); [Стратон:] Своїми сліпаками сам бачив, а ви кажете (П. Козланюк); Ото витріщив сліпні, а нічого не бачить - бодай тобі повилазили (М. Номис); Зрівнялося страховище, бликнуло туди-сюди червоними п’яними вирлами; пройшло, в доброму гуморі, своєю дорогою, нікому не заподіявши зла (С. Васильченко).

Словник фразеологізмів

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] більмо́́ (б́́ільмо́́м) на (в) о́́ці. 1. кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т. ін. — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа); “Призначив” Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. “Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,” — подумав (Ю. Збанацький); [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький).

2. кому, для кого, зі сл. бу́́ти. Перепона, перешкода, завада. Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал); — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові, .. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч); Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] більмо́́ (б́́ільмо́́м) на (в) о́́ці. 1. кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т. ін. — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа); “Призначив” Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. “Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,” — подумав (Ю. Збанацький); [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький).

2. кому, для кого, зі сл. бу́́ти. Перепона, перешкода, завада. Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал); — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові, .. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч); Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] більмо́́ (б́́ільмо́́м) на (в) о́́ці. 1. кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т. ін. — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа); “Призначив” Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. “Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,” — подумав (Ю. Збанацький); [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький).

2. кому, для кого, зі сл. бу́́ти. Перепона, перешкода, завада. Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал); — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові, .. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч); Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер).

стоя́ти / ста́ти більмо́м в о́ці перев. кому. Заважати, дратувати. Гола гора Мар’янові більмом стала в оці (С. Чорнобривець). більмо́м стоя́ти. — Більше не говори про них [спекулянтів], Павлику ..— Хай їм грець.., вони ж більмом стоять на всю Ковалівку… Назад нас тягнуть… (В. Кучер).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] більмо́́ (б́́ільмо́́м) на (в) о́́ці. 1. кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т. ін. — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа); “Призначив” Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. “Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,” — подумав (Ю. Збанацький); [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький).

2. кому, для кого, зі сл. бу́́ти. Перепона, перешкода, завада. Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал); — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові, .. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч); Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер).

зніма́ти / зня́ти полу́ду (бі́льма) з оче́й чиїх, у кого і без додатка. Роз’яснювати кому-небудь справжню сутність чогось, повідомляти правду. А він [Тарас] писав, .. вперто знімав з очей полуду в тих, хто прагнув бачити народ і край свій істинно, а не в тумані казки й замилування його історією (Василь Шевчук); Це вже мені десь так Бог дав, зняти більма з очей, щоб я других, розумніших та сильніших за себе, навів на стежку (М. Коцюбинський).

зніма́ти / зня́ти полу́ду (бі́льма) з оче́й чиїх, у кого і без додатка. Роз’яснювати кому-небудь справжню сутність чогось, повідомляти правду. А він [Тарас] писав, .. вперто знімав з очей полуду в тих, хто прагнув бачити народ і край свій істинно, а не в тумані казки й замилування його історією (Василь Шевчук); Це вже мені десь так Бог дав, зняти більма з очей, щоб я других, розумніших та сильніших за себе, навів на стежку (М. Коцюбинський).

наво́дити / навести́ полу́ду (більмо́) на о́чі кому і без додатка. Заважати правильному розумінню, сприйманню чого-небудь. Щось страшне стуманило мій розум, навело полуду на очі (І. Нечуй-Левицький); // Затуманювати чиюсь свідомість. [Річард:] Нехай не вабить грішная краса твоїх очей. Ох, Джонатане! І хто більмо тобі навів на очі? (Леся Українка).

наво́дити / навести́ полу́ду (більмо́) на о́чі кому і без додатка. Заважати правильному розумінню, сприйманню чого-небудь. Щось страшне стуманило мій розум, навело полуду на очі (І. Нечуй-Левицький); // Затуманювати чиюсь свідомість. [Річард:] Нехай не вабить грішная краса твоїх очей. Ох, Джонатане! І хто більмо тобі навів на очі? (Леся Українка).

стоя́ти / ста́ти більмо́м в о́ці перев. кому. Заважати, дратувати. Гола гора Мар’янові більмом стала в оці (С. Чорнобривець). більмо́м стоя́ти. — Більше не говори про них [спекулянтів], Павлику ..— Хай їм грець.., вони ж більмом стоять на всю Ковалівку… Назад нас тягнуть… (В. Кучер).

стирча́ти (стримі́ти) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому. Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т. ін. Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Панас Мирний); Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній); Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний).

стирча́ти (стримі́ти) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому. Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т. ін. Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Панас Мирний); Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній); Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний).

стирча́ти (стримі́ти) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому. Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т. ін. Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Панас Мирний); Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній); Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний).

стирча́ти (стримі́ти) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому. Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т. ін. Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Панас Мирний); Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній); Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний).

стоя́ти / ста́ти більмо́м в о́ці перев. кому. Заважати, дратувати. Гола гора Мар’янові більмом стала в оці (С. Чорнобривець). більмо́м стоя́ти. — Більше не говори про них [спекулянтів], Павлику ..— Хай їм грець.., вони ж більмом стоять на всю Ковалівку… Назад нас тягнуть… (В. Кучер).

стирча́ти (стримі́ти) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому. Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т. ін. Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Панас Мирний); Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній); Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний).

стирча́ти (стримі́ти) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому. Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т. ін. Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Панас Мирний); Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній); Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний).

стирча́ти (стримі́ти) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому. Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т. ін. Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Панас Мирний); Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній); Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний).

стирча́ти (стримі́ти) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому. Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т. ін. Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Панас Мирний); Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній); Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] більмо́́ (б́́ільмо́́м) на (в) о́́ці. 1. кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т. ін. — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа); “Призначив” Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. “Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,” — подумав (Ю. Збанацький); [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький).

2. кому, для кого, зі сл. бу́́ти. Перепона, перешкода, завада. Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал); — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові, .. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч); Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] більмо́́ (б́́ільмо́́м) на (в) о́́ці. 1. кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т. ін. — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа); “Призначив” Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. “Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,” — подумав (Ю. Збанацький); [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький).

2. кому, для кого, зі сл. бу́́ти. Перепона, перешкода, завада. Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал); — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові, .. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч); Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] більмо́́ (б́́ільмо́́м) на (в) о́́ці. 1. кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т. ін. — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа); “Призначив” Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. “Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,” — подумав (Ю. Збанацький); [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький).

2. кому, для кого, зі сл. бу́́ти. Перепона, перешкода, завада. Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал); — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові, .. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч); Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] більмо́́ (б́́ільмо́́м) на (в) о́́ці. 1. кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т. ін. — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа); “Призначив” Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. “Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,” — подумав (Ю. Збанацький); [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький).

2. кому, для кого, зі сл. бу́́ти. Перепона, перешкода, завада. Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал); — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові, .. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч); Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний більмо́ бі́льма
родовий більма́ більм
давальний більму́ бі́льмам
знахідний більмо́ бі́льма
орудний більмо́м бі́льмами
місцевий на/у більмі́ на/у бі́льмах
кличний більмо́* бі́льма*

Словник синонімів

БІЛЬМО́ (білувата пляма на роговій оболонці ока, яка спричиняється до сліпоти), ЛЕЙКО́МАмед.,ПОЛУ́ДАрідше,СКА́ЛКАрозм.Крива, з більмом на оці баба внесла самовар (Л. Дмитерко); [Кнур:] Дочко моя! дитино моя! Краще б я осліп або мені полуда очі заслала, ніж приходиться мені бачити тебе у сьому чорному уборі (Панас Мирний); Увійшов отець Єремія, сухий, як опеньок, низькоокий, ще й видроокий, з скалкою на одному оці (І. Нечуй-Левицький).
О́ЧІмн. (орган зору), ЗІР, ЗІНИ́ЦІрідше, БІ́ЛЬМАзневажл., БАНЬКИвульг., БА́ЛУХИвульг., СЛІ́ПИвульг., СЛІПАКИ́вульг., СЛІ́ПНІвульг.; ВИ́РЛАрозм. (випуклі, витріщені). Вір своїм очам, а не чужим речам [прислів’я]; Сумна коса і зір чудовий комусь приснилися давно... Вишневі губи, чорні брови, пісні дівочі вечорові і шум акації в вікно... (В. Сосюра); - Я вмерла, щоб ланцюг скороминущих літ Зімкнути з вічністю; зіниці я склепила, Щоб їх розкрити там, у непомеркний світ (М. Зеров); [Гострохвостий:] Хіба ж мені батьки більма засліпили? Хіба ж я не бачу, що таке Єфросина, а що таке Оленка? (І. Нечуй-Левицький); [Гарасим:] Своїми очима бачив, оцими самими баньками дивився (Панас Мирний); Він увесь став багровий, балухи наллялись кров’ю, руки йому тремтіли (О. Досвітній); - Ще ж темно... Не дадуть і поспати. - Темно... Розтули сліпи - розвидниться (А. Іщук); [Стратон:] Своїми сліпаками сам бачив, а ви кажете (П. Козланюк); Ото витріщив сліпні, а нічого не бачить - бодай тобі повилазили (М. Номис); Зрівнялося страховище, бликнуло туди-сюди червоними п’яними вирлами; пройшло, в доброму гуморі, своєю дорогою, нікому не заподіявши зла (С. Васильченко).

Словник фразеологізмів

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] більмо́́ (б́́ільмо́́м) на (в) о́́ці. 1. кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т. ін. — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа); “Призначив” Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. “Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,” — подумав (Ю. Збанацький); [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький).

2. кому, для кого, зі сл. бу́́ти. Перепона, перешкода, завада. Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал); — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові, .. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч); Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] більмо́́ (б́́ільмо́́м) на (в) о́́ці. 1. кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т. ін. — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа); “Призначив” Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. “Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,” — подумав (Ю. Збанацький); [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький).

2. кому, для кого, зі сл. бу́́ти. Перепона, перешкода, завада. Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал); — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові, .. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч); Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] більмо́́ (б́́ільмо́́м) на (в) о́́ці. 1. кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т. ін. — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа); “Призначив” Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. “Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,” — подумав (Ю. Збанацький); [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький).

2. кому, для кого, зі сл. бу́́ти. Перепона, перешкода, завада. Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал); — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові, .. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч); Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер).

стоя́ти / ста́ти більмо́м в о́ці перев. кому. Заважати, дратувати. Гола гора Мар’янові більмом стала в оці (С. Чорнобривець). більмо́м стоя́ти. — Більше не говори про них [спекулянтів], Павлику ..— Хай їм грець.., вони ж більмом стоять на всю Ковалівку… Назад нас тягнуть… (В. Кучер).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] більмо́́ (б́́ільмо́́м) на (в) о́́ці. 1. кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т. ін. — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа); “Призначив” Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. “Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,” — подумав (Ю. Збанацький); [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький).

2. кому, для кого, зі сл. бу́́ти. Перепона, перешкода, завада. Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал); — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові, .. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч); Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер).

зніма́ти / зня́ти полу́ду (бі́льма) з оче́й чиїх, у кого і без додатка. Роз’яснювати кому-небудь справжню сутність чогось, повідомляти правду. А він [Тарас] писав, .. вперто знімав з очей полуду в тих, хто прагнув бачити народ і край свій істинно, а не в тумані казки й замилування його історією (Василь Шевчук); Це вже мені десь так Бог дав, зняти більма з очей, щоб я других, розумніших та сильніших за себе, навів на стежку (М. Коцюбинський).

зніма́ти / зня́ти полу́ду (бі́льма) з оче́й чиїх, у кого і без додатка. Роз’яснювати кому-небудь справжню сутність чогось, повідомляти правду. А він [Тарас] писав, .. вперто знімав з очей полуду в тих, хто прагнув бачити народ і край свій істинно, а не в тумані казки й замилування його історією (Василь Шевчук); Це вже мені десь так Бог дав, зняти більма з очей, щоб я других, розумніших та сильніших за себе, навів на стежку (М. Коцюбинський).

наво́дити / навести́ полу́ду (більмо́) на о́чі кому і без додатка. Заважати правильному розумінню, сприйманню чого-небудь. Щось страшне стуманило мій розум, навело полуду на очі (І. Нечуй-Левицький); // Затуманювати чиюсь свідомість. [Річард:] Нехай не вабить грішная краса твоїх очей. Ох, Джонатане! І хто більмо тобі навів на очі? (Леся Українка).

наво́дити / навести́ полу́ду (більмо́) на о́чі кому і без додатка. Заважати правильному розумінню, сприйманню чого-небудь. Щось страшне стуманило мій розум, навело полуду на очі (І. Нечуй-Левицький); // Затуманювати чиюсь свідомість. [Річард:] Нехай не вабить грішная краса твоїх очей. Ох, Джонатане! І хто більмо тобі навів на очі? (Леся Українка).

стоя́ти / ста́ти більмо́м в о́ці перев. кому. Заважати, дратувати. Гола гора Мар’янові більмом стала в оці (С. Чорнобривець). більмо́м стоя́ти. — Більше не говори про них [спекулянтів], Павлику ..— Хай їм грець.., вони ж більмом стоять на всю Ковалівку… Назад нас тягнуть… (В. Кучер).

стирча́ти (стримі́ти) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому. Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т. ін. Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Панас Мирний); Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній); Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний).

стирча́ти (стримі́ти) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому. Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т. ін. Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Панас Мирний); Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній); Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний).

стирча́ти (стримі́ти) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому. Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т. ін. Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Панас Мирний); Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній); Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний).

стирча́ти (стримі́ти) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому. Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т. ін. Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Панас Мирний); Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній); Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний).

стоя́ти / ста́ти більмо́м в о́ці перев. кому. Заважати, дратувати. Гола гора Мар’янові більмом стала в оці (С. Чорнобривець). більмо́м стоя́ти. — Більше не говори про них [спекулянтів], Павлику ..— Хай їм грець.., вони ж більмом стоять на всю Ковалівку… Назад нас тягнуть… (В. Кучер).

стирча́ти (стримі́ти) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому. Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т. ін. Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Панас Мирний); Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній); Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний).

стирча́ти (стримі́ти) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому. Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т. ін. Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Панас Мирний); Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній); Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний).

стирча́ти (стримі́ти) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому. Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т. ін. Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Панас Мирний); Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній); Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний).

стирча́ти (стримі́ти) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому. Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т. ін. Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Панас Мирний); Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній); Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] більмо́́ (б́́ільмо́́м) на (в) о́́ці. 1. кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т. ін. — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа); “Призначив” Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. “Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,” — подумав (Ю. Збанацький); [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький).

2. кому, для кого, зі сл. бу́́ти. Перепона, перешкода, завада. Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал); — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові, .. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч); Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] більмо́́ (б́́ільмо́́м) на (в) о́́ці. 1. кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т. ін. — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа); “Призначив” Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. “Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,” — подумав (Ю. Збанацький); [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький).

2. кому, для кого, зі сл. бу́́ти. Перепона, перешкода, завада. Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал); — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові, .. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч); Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] більмо́́ (б́́ільмо́́м) на (в) о́́ці. 1. кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т. ін. — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа); “Призначив” Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. “Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,” — подумав (Ю. Збанацький); [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький).

2. кому, для кого, зі сл. бу́́ти. Перепона, перешкода, завада. Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал); — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові, .. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч); Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] більмо́́ (б́́ільмо́́м) на (в) о́́ці. 1. кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т. ін. — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа); “Призначив” Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. “Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,” — подумав (Ю. Збанацький); [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький).

2. кому, для кого, зі сл. бу́́ти. Перепона, перешкода, завада. Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал); — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові, .. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч); Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер).