до бо́́лю. 1. Найвищою мірою вияву; дуже, надзвичайно. До болю глибоко запали У серце втомлене мені Ультрамаринові канали І зламані у них огні (М. Рильський); Знов конвалії пахнуть в гаю, білі й ніжні, як вітер у полі .. Аромат їх, солодкий до болю, так нагадує юність мою (В. Сосюра).

2. зі сл. потрі́́бний. Дуже. Останніми часами Володько переконався, що той [Роман] йому до болю потрібний (У. Самчук).

душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); [Джавоїра:] Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах).

як біль, зі сл. бі́́лий. Дуже, надзвичайно. Як біль біла спочивала [Ілашка] по чорних муках (Марко Черемшина); Вона [Ксеня] була з тих, що звуть “зачуханими”, себто покинутими без ніякого догляду… На їй [ній] була обідрана поганенька спідничка та чорна сорочка, а схудле чепурне обличчя було як біль біле (Б. Грінченко).

до бо́́лю. 1. Найвищою мірою вияву; дуже, надзвичайно. До болю глибоко запали У серце втомлене мені Ультрамаринові канали І зламані у них огні (М. Рильський); Знов конвалії пахнуть в гаю, білі й ніжні, як вітер у полі .. Аромат їх, солодкий до болю, так нагадує юність мою (В. Сосюра).

2. зі сл. потрі́́бний. Дуже. Останніми часами Володько переконався, що той [Роман] йому до болю потрібний (У. Самчук).

душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); [Джавоїра:] Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах).

як біль, зі сл. бі́́лий. Дуже, надзвичайно. Як біль біла спочивала [Ілашка] по чорних муках (Марко Черемшина); Вона [Ксеня] була з тих, що звуть “зачуханими”, себто покинутими без ніякого догляду… На їй [ній] була обідрана поганенька спідничка та чорна сорочка, а схудле чепурне обличчя було як біль біле (Б. Грінченко).