-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив білува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   білу́ймо
2 особа білу́й білу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа білува́тиму білува́тимемо, білува́тимем
2 особа білува́тимеш білува́тимете
3 особа білува́тиме білува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа білу́ю білу́ємо, білу́єм
2 особа білу́єш білу́єте
3 особа білу́є білу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
білу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. білува́в білува́ли
жін. р. білува́ла
сер. р. білува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
біло́ваний
Безособова форма
біло́вано
Дієприслівник
білува́вши

Словник синонімів

ОБДИРА́ТИ (знімати із забитої тварини шкуру), ЗДИРА́ТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, БІЛУВА́ТИ, ОББІЛО́ВУВАТИ, ЛУПИ́ТИ, ЗЛУ́ПЛЮВАТИ. - Док.: обде́рти, обідра́ти, зде́рти, облупи́ти, оббілува́ти, побілува́ти, злупи́ти. Звіра витягнено і обдерто зі шкіри (І. Франко); Рубали мисливці забитих тюленів і здирали з них шкури із салом (М. Трублаїні); Одпріг [дурень] драбинчасту [конячину] та.. узяв та й зарізав її, далі облупив, перекинув через плече шкуру та й потяг собі пішки (О. Стороженко); Нагіллі дуба два дебелі браконьєри підвісили щойно вбиту косулю і вже почали її білувати, здирати шкуру (О. Бердник); Нарешті Юрко оббілував.. кроля (С. Чорнобривець); Стали [верблюди] й давай ревіти, неначе тут шкури лупили із них живцем (О. Гончар); Піймавши барана, спокійно Вівчарі, Линтвар злупивши, потрошили (Л. Боровиковський).