білошкірник 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(фарбувальник шкіри) [арх.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | білошкі́рник | білошкі́рники |
| родовий | білошкі́рника | білошкі́рників |
| давальний | білошкі́рникові, білошкі́рнику | білошкі́рникам |
| знахідний | білошкі́рника | білошкі́рників |
| орудний | білошкі́рником | білошкі́рниками |
| місцевий | на/у білошкі́рникові, білошкі́рнику | на/у білошкі́рниках |
| кличний | білошкі́рнику | білошкі́рники |