білолуцький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний білолу́цький білолу́цька білолу́цьке білолу́цькі
родовий білолу́цького білолу́цької білолу́цького білолу́цьких
давальний білолу́цькому білолу́цькій білолу́цькому білолу́цьким
знахідний білолу́цький, білолу́цького білолу́цьку білолу́цьке білолу́цькі, білолу́цьких
орудний білолу́цьким білолу́цькою білолу́цьким білолу́цькими
місцевий на/у білолу́цькому, білолу́цькім на/у білолу́цькій на/у білолу́цькому, білолу́цькім на/у білолу́цьких
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний білолу́цький білолу́цька білолу́цьке білолу́цькі
родовий білолу́цького білолу́цької білолу́цького білолу́цьких
давальний білолу́цькому білолу́цькій білолу́цькому білолу́цьким
знахідний білолу́цький, білолу́цького білолу́цьку білолу́цьке білолу́цькі, білолу́цьких
орудний білолу́цьким білолу́цькою білолу́цьким білолу́цькими
місцевий на/у білолу́цькому, білолу́цькім на/у білолу́цькій на/у білолу́цькому, білолу́цькім на/у білолу́цьких