білокучерявий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний білокучеря́вий білокучеря́ва білокучеря́ве білокучеря́ві
родовий білокучеря́вого білокучеря́вої білокучеря́вого білокучеря́вих
давальний білокучеря́вому білокучеря́вій білокучеря́вому білокучеря́вим
знахідний білокучеря́вий, білокучеря́вого білокучеря́ву білокучеря́ве білокучеря́ві, білокучеря́вих
орудний білокучеря́вим білокучеря́вою білокучеря́вим білокучеря́вими
місцевий на/у білокучеря́вому, білокучеря́вім на/у білокучеря́вій на/у білокучеря́вому, білокучеря́вім на/у білокучеря́вих