білокачанний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний білокача́нний білокача́нна білокача́нне білокача́нні
родовий білокача́нного білокача́нної білокача́нного білокача́нних
давальний білокача́нному білокача́нній білокача́нному білокача́нним
знахідний білокача́нний білокача́нну білокача́нне білокача́нні
орудний білокача́нним білокача́нною білокача́нним білокача́нними
місцевий на/у білокача́нному, білокача́ннім на/у білокача́нній на/у білокача́нному, білокача́ннім на/у білокача́нних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний білокача́нний білокача́нна білокача́нне білокача́нні
родовий білокача́нного білокача́нної білокача́нного білокача́нних
давальний білокача́нному білокача́нній білокача́нному білокача́нним
знахідний білокача́нний білокача́нну білокача́нне білокача́нні
орудний білокача́нним білокача́нною білокача́нним білокача́нними
місцевий на/у білокача́нному, білокача́ннім на/у білокача́нній на/у білокача́нному, білокача́ннім на/у білокача́нних