-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний біловоло́сий біловоло́са біловоло́се біловоло́сі
родовий біловоло́сого біловоло́сої біловоло́сого біловоло́сих
давальний біловоло́сому біловоло́сій біловоло́сому біловоло́сим
знахідний біловоло́сого, біловоло́сий біловоло́су біловоло́се біловоло́сих, біловоло́сі
орудний біловоло́сим біловоло́сою біловоло́сим біловоло́сими
місцевий на/у біловоло́сому, біловоло́сім на/у біловоло́сій на/у біловоло́сому, біловоло́сім на/у біловоло́сих

Словник синонімів

БІЛЯ́ВИЙ (який має світле волосся), БІЛОВОЛО́СИЙ, БІЛОГОЛО́ВИЙ, СВІТЛОВОЛО́СИЙ, ЯСНОВОЛО́СИЙпоет.; СВІТЛОКО́СИЙ, ЯСНОКО́СИЙпоет. (про дівчину, жінку). Три хлопчики - один рудоволосий, Чорнявий другий та білявий третій - Майструють тут (М. Рильський); З сусідньої кімнати вибіг хлопчик років чотирьох-п’яти. Біловолосий, пухкенький, з круглими карими оченятами й носом-ґудзичком (Ю. Збанацький); Біля Тимофія зі списками і олівцем в руках крутиться білоголовий підліток Юрій Підіпригора (М. Стельмах); Мале дитя світловолосе Сидить в солдата на руках (М. Гірник); То жінка молода несе тобі обід. За нею дівчинка біжить ясноволоса (М. Рильський). - Пор. 1. бі́лий.

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний біловоло́сий біловоло́са біловоло́се біловоло́сі
родовий біловоло́сого біловоло́сої біловоло́сого біловоло́сих
давальний біловоло́сому біловоло́сій біловоло́сому біловоло́сим
знахідний біловоло́сого, біловоло́сий біловоло́су біловоло́се біловоло́сих, біловоло́сі
орудний біловоло́сим біловоло́сою біловоло́сим біловоло́сими
місцевий на/у біловоло́сому, біловоло́сім на/у біловоло́сій на/у біловоло́сому, біловоло́сім на/у біловоло́сих

Словник синонімів

БІЛЯ́ВИЙ (який має світле волосся), БІЛОВОЛО́СИЙ, БІЛОГОЛО́ВИЙ, СВІТЛОВОЛО́СИЙ, ЯСНОВОЛО́СИЙпоет.; СВІТЛОКО́СИЙ, ЯСНОКО́СИЙпоет. (про дівчину, жінку). Три хлопчики - один рудоволосий, Чорнявий другий та білявий третій - Майструють тут (М. Рильський); З сусідньої кімнати вибіг хлопчик років чотирьох-п’яти. Біловолосий, пухкенький, з круглими карими оченятами й носом-ґудзичком (Ю. Збанацький); Біля Тимофія зі списками і олівцем в руках крутиться білоголовий підліток Юрій Підіпригора (М. Стельмах); Мале дитя світловолосе Сидить в солдата на руках (М. Гірник); То жінка молода несе тобі обід. За нею дівчинка біжить ясноволоса (М. Рильський). - Пор. 1. бі́лий.