білований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний біло́ваний біло́вана біло́ване біло́вані
родовий біло́ваного біло́ваної біло́ваного біло́ваних
давальний біло́ваному біло́ваній біло́ваному біло́ваним
знахідний біло́ваного, біло́ваний біло́вану біло́ване біло́ваних, біло́вані
орудний біло́ваним біло́ваною біло́ваним біло́ваними
місцевий на/у біло́ваному, біло́ванім на/у біло́ваній на/у біло́ваному, біло́ванім на/у біло́ваних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний біло́ваний біло́вана біло́ване біло́вані
родовий біло́ваного біло́ваної біло́ваного біло́ваних
давальний біло́ваному біло́ваній біло́ваному біло́ваним
знахідний біло́ваного, біло́ваний біло́вану біло́ване біло́ваних, біло́вані
орудний біло́ваним біло́ваною біло́ваним біло́ваними
місцевий на/у біло́ваному, біло́ванім на/у біло́ваній на/у біло́ваному, біло́ванім на/у біло́ваних